Ходив гарбуз по городу - шкільний осінній проєкт "Веселий гарбуз"

Наближається Велесове свято, у католиків це - Хелловін. Символом виступає гарбуз. Втім, він настільки сонячний та смачний, що символізує собою ще й свято Осені, Врожаю, Достатку. То ж ми вирішили підняти один одному настрій, показавши наше маленьке українське сонце, що зігріває увесь світ і єднає нас усіх у ньому!

Наші вітання! До 30 жовтня в нашому ліцеї відбувався конкурс поробок, малюнків, композицій, лайф-хаків з гарбузом. Активність учасників неймовірна! Чудова виставка тішить погляди та естетичний смак наших вихованців і працівників.

Усі фото можна переглянути у підсумковому відео:

ДИВИТИСЯ ВІДЕО ТУТ

Наші ведучі Лушня В., Ваксютенко І. та Сіра А. зробили репортаж з місця подій, результатом якого став 16-й випуск шкільних новин "Планета №3":

А тепер трохи історії (ДЖЕРЕЛО):

У давніх слов’ян-язичників ніч з 31 жовтня на 1 листопада називалася “Велесовою ніччю”. Вона вважалася ніччю великої сили, коли тоншає кордон між світами, коли духи предків і тих, що мають народитись у майбутньому стають одним цілим, єднаючись з обома світами, зі стихіями та їхньою міццю.

Перш за все, це було сімейне свято. У “Велесову ніч” духи предків повертались до своїх нащадків, щоб благословити рід та дати пораду у вирішенні тої чи іншої проблеми.

Перед святкуванням господині ретельно прибирали у хаті, вичищали всі куточки і застеляли чисту скатертину та свіжу постіль. Перед вечерею родина обов’язково ходила до лазні. Після водних процедур там залишали відро чистої води та новий віник для душ предків. Слов’яни вважали, що “гостям-душам”, які раптово завітали до них, неодмінно захочеться помитися і попаритися в лазні.

Також сім’я накривала святковий стіл і господар будинку перед трапезою промовляв священні слова (“Діди приходьте, з нами пийте та їжте”). Після цього вся родина сідала за вечерю.

Аби душі мали змогу зайти до будинку, сісти за стіл та “пригоститись” їм обов’язково залишали відкритими всі двері. А на підвіконня ставили свічку, яка вказувала шлях до хати.

Коли ж наставала темрява, у центрі селища розводили вогнище. Усі селяни сходились для того аби пострибати через багаття та походити босими ногами по розпеченому вугіллю. Це було обрядом очищення і звільненням від злих сил. Саме тому святкування “Велесової ночі” для слов’ян мало особливе значення.

Ворожіння у ніч всіх святих!

Одним з найпоширеніших були ворожіння на вогні. У селах розпалювали багаття, навколо яких відбувались народні гуляння. Молоді дівчата кидали у вогонь два каштани, і якщо вони згорали одночасно, це символізувало довге життя в злагоді та взаєморозумінні зі своїм коханим. Якщо ж каштани розкочувалися в різні боки, це означало швидке розставання.

Слов’яни також вирізали з гарбузів так званий “Ліхтар Джека”. Гарбуз зі свічками ставили біля хати, і ті хто хотів поворожити, писали на аркуші паперу своє питання, а потім підпалювали листок і дивилися на тінь від полум’я, намагаючись розгледіти відповідь.

Ворожили також і за попелом з печі. Вранці 1 листопада господиня діставала його з печі та викладала на блюдце. Так, роздивляючись попіл, вона могла дізнатись, що чекає її родину у майбутньому.

Ворожили і на сон грядущий. А саме – підпалювали свічку в гарбузі та проговорювали магічні слова “Нехай насниться те, що має здійснитись”. Саме так у сні люди отримували відповіді на свої питання.

Також у цю магічну ніч загадували найпотаємніші бажання. Для цього перед сном клали солодке яблуко під подушку та загадували бажання. А вранці яблуко з’їдали. Вважалось, що бажання обов’язково збудеться!

Джерело: uain.press

СЦЕНАРІЙ ВІДЕО:

«Веселий Гарбуз»

16 випуск шкільних новин «Планета №3».

Ведучі:

- Доброго дня, вас вітає «Веселий Гарбуз»!

- Цей останній тиждень жовтня запамʼятається нам на довгі зимові місяці своїми жовто-гарячими барвами і незабутнім ароматом духмяного українського гарбуза!

- Славний Яготинський край зібрав гарний урожай:

На полях і на горóді – кожен у своїй госпóді.

- Пан Гарбуз питає радо в Яготинської громади: 

Фото Гарбуза, що говорить:

- Ой, чи живі, чи здорові всі родичі Гарбузові?

Як трудились? Чим займались? ЗСУ допомагали? 

Ведучий:

- Обізвалась жовта Диня, гарбузова господиня:

Фото Дині, що говорить:

- Часу дарма не втрачали – перемогу наближали!

Буряк:

- Я зібрав для ЗСУ пʼять дивізій буряку.

Цибулина:

- Записались в ТРО вся цибуля і укроп.

Картоплина:

- Бараболя не гуляла – «Байрактари» закупляла!

Малина:

- Не натішиться Малина урожаєм «Джавелінів»!

Огірки:

- «Ми сплітали маск-сітки!» - відгукнулись Огірки.

І щоб не мав ворог спокою – створюєм таємну зброю (банка огірків, закаточний ключ).

Ведучий:

- Обізвались дітлахи:

Діти:

- Ми – з ліцею №3. Влітку не байдикували – подарунки пакували!

- Пиріжки-смаколики – для наших соколиків!

- Обереги «замовляли», воском свічки заливали,

- Щоб комфортно й у теплі нáші били ворогів!

Гарбуз:

- У Землі вся наша сила – ворог в Україні згине!

Всі разом:

- Дякуючи ЗСУ та Богу, наближаєм Перемогу!

Музика:

Орка тіло ляже в грунт…

Тепер власне про Хелловін та звідки він походить. Для багатьох напевне це буде новиною, але насправді свято до ірландсько-кельтського язичництва не має жодного стосунку. Воно - християнське. Більше того - воно ні католицьке, ні православне, бо походить ще з тих часів, коли християнська Церква була єдиною.

Усе почалося у IX столітті, коли 101-й папа Григорій IV (827-844) постановив, що на честь освячення храму Усіх святих у Римі 1 листопада буде днем Всіх Святих у цілій Церкві (раніше він відзначався 1 травня). Таким чином свято потрапило і до Ірландії, а не навпаки.

А те, що кельтські друїди 31 жовтня відзначали День врожаю - це звичайнісінький збіг. Друїди узагалі в останній день кожного місяця щось відзначали або святкували. 

Звідки сама назва Хелловін? За день перед Днем усіх святих у церквах проводилося передсвяткування (лат. vigilia - бдіння). Звідси назва "All Hallows Even", тобто "Вігілія Усіх Святих", скорочено "Hallowe’en".

Вирізана з гарбуза "голова Джека" зі свічкою всередині усього лише призначалася для відлякування житла від злих духів. 

А сучасний вигляд святкування Хеловіна набуло вже у США, на початку ХХ століття. Так часто буває - християнські свята комерціалізуються. 

До слова, тоді ж для "голови Джека" почали використовувати гарбуз. До цього англійці робили її з буряку, а ірландці та шотландці з картоплі і турнепсу.

Ну, нехай московські попи неграмотні й до того ж люто ненавидять католиків, "уніатів", протестантів і навіть "неправильних" православних українців. У них там зараз взагалі мракобісся повним ходом. Але ж ви, панове українці! Невже самим важко поцікавитися що й до чого?

І ще. Дивно чути про "язичницьке свято" від тих, хто святкує Купала, колядує на Різдво, щедрує та "водить козу" у Щедрий вечір і посіває на "старий новий рік".

Тож будьте простіші й не нагнітайте ворожнечі там, де вона не потрібна. Нехай діти побавляться. Зрештою ви ж святкуєте Новий рік з 31 грудня на 1 січня, а це не традиційне українське свято (у Київській Руси Новий рік відзначали 1 вересня), його у католицькій Європі запозичено не раніше ХІV століття, а до Російської імперії, у складі якої половина України перебувала, його Петро І заніс. 

Ви ж замовляєте для дітей Діда Мороза із Снігуронькою, а їх в СРСР комуністи вигадали. І навіть образ Святого Миколая було вигадано у Сполучених штатах 1823 року письменником Климентом Кларком Муром. Він же першим запряг у сами святого Миколая (в США його стали звати Санта-Клаус) північних оленів.

P.S.

Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього" - сказав розумничка Платон.

ДЖЕРЕЛО