Сценарій сценки до Дня Вчителя «Дракон і Вчитель»

 

Вітаю, колеги! До дня вчителя переробила "під себе" цікаву притчу-сценку про "Дракона і Вчителя". Знайдено на просторах FaceBook. В кінці - фінальна пісня-переробка від Натілії Харибіної.

Сценарій до Дня Вчителя «Дракон і Вчитель»

Мужик: Дракон! (кличе тремтячим голосом)

Дракон: Я! (відгукнувся з печери)

Мужик: Виходь на світ божий, погань нечиста.

Дракон висунув з печери здивовану голову. Мужик випустив з рук дубину.

Дракон:  Повтори?

Мужик: Виходь на світ божий, погань нечиста, (перелякано прошепотів Мужик.)  Будь ласка.

Дракон вийшов.

Дракон:  Ну?

Мужик зібрався з духом.

Мужик: Битися будемо. Не на… Як же там? Хвилинку. (Дістав з-за пазухи листок паперу, прочитав і сховав назад.) Битися будемо, не на життя, а на смерть!

Дракон:  Впевнений?

Мужик: У чому?

Дракон:  У необхідності битви.

Мужик: Так. У будь-якої дії є наслідки. Я — твій наслідок за викрадення царської доньки.

Дракон:  Ух ти! Навіть не затнувся жодного разу. Репетирував?

Мужик скромно кивнув.

Дракон:  А тобі самому навіщо це потрібно? Ти не з Богатирів, судячи із запаху. Я правий?

Мужик: Майже. Я вільнонайманий Богатир.

Дракон: Вільнонайманий?! Це як?

Мужик: Ну, загалом-то я вчитель, але інколи берусь за різний підробіток, не пов’язаний з написанням конспектів.

Дракон: Навіщо?

Мужик: Гроші потрібні. У меня тридцять двоє дітей у класі.

Дракон: Зрозуміло. А про захист не чув?

Мужик: Чому ж? (Мужик став у захисну позу) До битви я добре підготувався. Дві книжки прочитав.

Дракон: Про битви?

Мужик: Одна про битви, інша з кораблебудування.

Дракон: А її навіщо?

Мужик: Цікава.

Дракон: Дивак. (посміхнувся) Добре, час битву починати, у мене ще справ повно.

Мужик: Так. Мені теж ще на репетиторство бігти.

Дракон: Нервуєш?

Мужик: Помітно?

Дракон: Дуже. (кивнув) Нападай.

Мужик підняв дубину з землі. Глибоко вдихнув, замружився, підняв дубину над головою і, голосно закричавши, побіг на Дракона.

Дракон: Очі відкрий — мимо пробіг.

Мужик: Це тактична хитрість. Так треба. (збентежився)

Розмахнувшись, він вдарив Дракона по лапі: дубина відскочила Мужику в лоба.

Дракон: Зілля забув випити?

Мужик: Зілля? (перепитав, потираючи лоба)

Дракон: Ну, вакцина така спеціальна для сили. У тебе ж нема богатирської сили, отже, тобі потрібно зілля. Ти у Баби-Яги не був, чи що?

Мужик похитав головою.

Дракон: Дивак! Без зілля тобі мене не здолати.

Мужик: Зовсім ніяк?  (засмутився)

Дракон: Зовсім. Залиш цю справу Богатирям, а сам іди репетиторствуй. Чого ти взагалі сюди прийшов? А якби я був у поганому настрої та й спалив би тебе?

Мужик: Гроші ж потрібні. Тридцять двоє дітей. А за звільнення Царівни обіцяли кругленьку суму. Навіть репетиторством стільки не заробиш.

Дракон: Пиши більше планів, роби більше презентацій!

Мужик: Мої презентації вже в кожного вчителя є. Вони якісні, нові. Людям ще не скоро знадобляться.

Дракон: А ти роби так, щоб вони швидше ставали непридатними для користування, тоді частіше купувати будуть.

Мужик: Я краще на Драконів ходити буду.

Дракон:  Ти диви-но, який правильний!

Мужик: Зате мені ні перед ким не соромно. І ніхто про мене нічого поганого не скаже.

Дракон: Дивак!.. Слухай, Царівну я тобі не віддам. У мене на неї свої плани.

Мужик: З’їси?

Дракон: Ні. Мені Принца іноземного приманити треба, Царівна приманкою буде. Потім додому її поверну.

Мужик: А якщо Богатирі прийдуть?

Дракон: З ними я домовлюсь. А тобі ось що скажу: кидай свою вольнонайману діяльність! Якщо тебе з’їдять чи дах поїде, хто про твоїх дітей піклуватися буде?

Мужик: А годувати чим, навчати за що?

Дракон: Реферати будеш писати. Зараз, почекай.

Дракон зайшов у печеру й повернувся з важким мішком в лапі.

Дракон: Мені потрібно десять тисяч рефератів. Це завдаток. Будеш приносити по реферату в місяць. Зрозумів?

Мужик: Я стільки не проживу.

Дракон: Ти не знаєш цього напевно (махнув лапою). То що, берешся за моє замовлення?

Мужик: Питаєш!

Мужик потягнув мішок в бік села.

Дракон провів його поглядом, посміхнувся і пішов назад у печеру.

 

Царівна: Тобі справді потрібні оті десять тисяч рефератів?

Дракон: Абсолютно не потрібні.

Царівна: Я так и думала. Допомогти схотів?

Дракон кивнув.

Царівна: А чого просто так золота не дав?

Дракон: А він би не взяв. Він правильний. Листа до Принца дописала?

Царівна: Ага. Он, на скрині лежить. Жалісливе, ледь сама не повірила. А не боїшься, що твоє золото того Мужика зіпсує?

Дракон: Таких нічим не зіпсуєш. А якщо він хоча б половину своїх дітей виховає такими ж, як він сам, то саме ними будуть пишатися і ставити іншим в приклад. А якщо в світі все буде погано — з них вийдуть зразкові орієнтири добра. Подивимося через пару сотень років, що з того вийде.

Лунає пісня «Королеви й королі» у переробці Харибіної Н. на мотив пісні «Королева ночі» О. Полякової

 

Автор : Роман Седов (переклад і редакція під свої потреби Большакова Ю. А.)