«Але ж, вони на асфальті!» – заперечите ви мені. Хай буде так – на асфальті, то на асфальті! Але навіть асфальт наші діти вміють перетворити на казкову галявину, на безкрає небо, на безмежне море, на високі гори, на мрію й надію...
Після свята останнього дзвоника наші дітлахи висипали на сонячне подвір’я і розфарбували яскравими фарбами усе довкола. І скажіть, що діти розучилися мріяти!
Немає коментарів:
Дописати коментар