Чи правду кажу я? Чи згодні зі мною?
Ну як не любити той яр над водою?
Чи маняче плесо багряної річки,
Чи хмари, що ріжуть проміння на стрічки? Чи любите Ви шепотіння рогозу?
Чи у вітті ховалися Ви верболозу?
Медово-квітковий – мій край світанковий.
Джерельно-живильний і молодильний,
Співучий, живучий і пишно квітучий…
Я тут народився, тому я – везучий!
(Большакова Ю. А.)
Започатковане 1990 року національне свято – #День_Соборності_України – одне із самих сакральних визначних дат Незалежної України. Ланцюг Єднання має символічний зміст: він не просто об’єднує Схід і Захід нашої країни, роз’єднаної колись безжальними обставинами; він незримими ниточками проникає в суспільство, запалює серця, пробуджує від сну, скидає облудну оману, зриває маски підступних «благодійників», згуртовує, зв’язує, єднає, нагадує, що ми єдина, незалежна, унікальна нація, ми – українці! Ми – нащадки славетних козаків. Ми подарували світові блискучих філософів, письменників, винахідників, митців, письменників… У нашій родині немає місця чварам, ми всі – однієї крові. То ж, дай руку, брате, сестро!
22 січня, на день Соборності
України ми традиційно покладаємо квіти до пам’ятника тому, чиєю мрією було побачити
Україну вільною і незалежною, єдиною соборною державою. Він, провісник волі та
відродження, щодня стрічає нас на подвір’ї школи і тішиться нашим перемогам. То
ж ці квіти і шана сьогодні тобі – Тарасе!
Наші справи, ще маленькі і прості,
прославляють Україну, роблять її багатшою та сильнішою: ми влаштовуємо патріотичні
флешмоби, приймаємо участь у конкурсах, он-лайн проєктах, створюємо унікальні
відео.
Наші фото, як і наші руки та серця сьогодні разом із 40 500 небайдужих, полум’яних патріотів України, які понад усе прагнуть єднатися для спільного щастя й добробуту. Впевнені, що учні нашої школи теж у ланках Ланцюга Єднання та Соборності, хоч і не надіслали свої селфі для сайту.
тисни на зображення
Немає коментарів:
Дописати коментар