Екологічний
проект 2019 «Чистюля». Монотонно згрібаючи останнє
осіннє листя, вкотре піймала себе на думці: «Навіщо? Навіщо я була відмінницею
у молодшій школі? Чи не краще було б не вчити природознавство? Чи не краще було
б не пам’ятати той урок, коли вчителька пояснювала користь опалого листя для
рослинного і тваринного світу?». Наскільки
б це не обтяжувало мої думки, надцятий рік поспіль позбавляючи землю
кольорового покривала.
Кожну осінь останні роки я чекаю з болем, чекаючи невідворотній безжальний наказ: «Прибрати території». І справа не в лінощах, бо роботи я не боюся, а в тому, що знов доведеться позбавляти землю теплого покриву, залишати коріння дерев незахищеними перед невблаганними морозами, будити, а значить – нищити, комах, які вже зручно облаштувалися на зиму у теплих кубельцях, вкритих щільним прошарком опалого листя.
Навесні мені щоразу болить
нищення першої порості через певне уявлення про чистоту довкілля людей, які
мають право керувати. Адже ми знов безжально втручаємося у природні процеси,
«роблячи чистими» (з нашої точки зору) паркові та прибудинкові території, обдираючи
її до чорноти, видираючи з корінням проліски, ряст, молоду травичку. Ми знов
порушуємо екобаланс довкілля. «Навіщо?» – вкотре питаю я сама себе, адже багато
хто не поділяє моїх переконань. І не знаходжу відповіді. Натомість на думку
завжди приходить один і той же сюжет з відомого радянського фільму «Вічний
поклик», коли П. П. Поліпову вказували на нераціональне і бездумне використання
колгоспних земель: «Землю любити і розуміти потрібно, а не знущатися над нею,
обдираючи до нитки».
А й справді – не замислюючись
про наслідки таких осінніх прибирань «задля ошатності міста» ми своїми руками
губимо нашу планету: промерзле коріння не в змозі повноцінно функціонувати,
дерево починає хворіти; зникають корисні види комах, а паразити виживають у
будь-яких умовах; заледенілий ґрунт покидають черв’яки, які харчуються саме
оцим протрухлим за зиму листям і не можуть ані знайти собі їжу, ані пробитися
крізь змерзлу землю. А наскільки важливі черв’яки для екосистеми, думаю,
розумним людям пояснювати не потрібно. Хоча, можливо, це я дурна і не розумію
всієї масштабності задумів вчених і можновладців, бо екологічні активісти мовчать,
а я раз по раз про це думаю?
Ось порівняйте «картинку» до і
після прибирання. Яка з них Вам більше подобається? Мені – перша. Люблю я
споглядати, знаєте, пістрявий пейзаж, а не «квадрат Малевича».
Такі невеселі думки під
розмірені махи граблями наштовхнули мене на думку розпочати екологічний проект «Чистюля». У цьому рішенні
мене палко підтримала моя колега, вчителька 2-А класу Крсек Л. В., яку теж
зацікавило це питання. Засади початкової школи НУШ передбачають всілякі
дослідження і проекти учнями початкових класів. Вона запевнила, що її 2-А із
задоволенням займеться цим екологічним проектом, досліджуючи роль опалого листя
у збереженні екосистеми ґрунтового середовища і рослинного світу.
Можливо, я досить емоційно і
непрофесійно почала свою статтю, тому прошу пробачити мені мою різкість.
Занадто вже я переймаюся долею природи, яку ми бездумно і безвідповідально
нищимо власними руками.
Отже, почнемо. Не відкладаючи
справу у довгий ящик, ми обрали ділянку землі для освітнього екологічного
проекту, відмітили перші спостереження і провели перший експеримент. Читайте
доповідь:
Сьогодні, 1 листопада 2019
року, учні 2-А класу НУШ разом зі своїм класоводом Крсек Л. В. за підтримки
педагога-організатора Большакової Ю. А. і консультанта, вчителя біології
Цимбаленко Л. М., розпочали довготривалий освітній екологічний проект під
умовною назвою «Чистюля».
Мета проекту: шляхом сезонних спостережень за ділянкою пришкільної
території довести недоцільність згрібання осіннього листя.
Зміст проекту: для дослідження було обрано ділянку землі, на якій
ростуть 2 «дорослих» дерева (каштани), яким було привласнено номери: №1 і №2.
Дерева досить «літні», одне з них (№2) значно пошкоджене шкідниками.
Помічено, що ділянка знаходиться у віддаленому куточку
пришкільної території, і тому покрив листя подеколи залишався під деревами.
Отже, подеколи екологічний баланс на ґрунті не порушувався.
Спостереження
№1:
Плоди каштанів під обома піддослідними деревами значно
крупніші за плоди тих каштанів, що ростуть на території школи, під якими
щоосені земля повністю звільняється від листя.
Спостереження
№2:
Кора обох дерев досить щільно вкрита лишайниками
сіро-зеленого кольору.
Спостереження
№3:
Під обома деревами не досить щільний трав’яний покрив.
Можливо, це пов’язано з тінню, які дерева відкидають на дану ділянку території.
Спостереження
№4:
Коріння обох дерев частково виступають над поверхнею
ґрунту.
Виконані
дії:
1.
Після повного опадання листя з дерев, напередодні зими, 1
листопада 2019 р., ділянку під деревом №1 ми максимально звільнили від листя, а
ділянку під деревом №2 дбайливо «укутали» шаром листя.
Мета
даного етапу експерименту: прослідкувати навесні за тим, як перезимували комахи,
сховані під шаром листя і не захищені нічим, крім снігового покриву, і
порівняти результати. Прослідкувати, як сильно буде навесні пошкоджено морозами
коріння, яке виступає над землею.
Тож слідкуйте за нашим дослідженням, підписуйтесь на
оновлення і підтримуйте нас власними спостереженнями!
У Вас дуже цікаві ідеї.Молодці!!!
ВідповістиВидалити