Екологічний проєкт "Чистюля" 2019

Екологічний проект 2019 «Чистюля». Монотонно згрібаючи останнє осіннє листя, вкотре піймала себе на думці: «Навіщо? Навіщо я була відмінницею у молодшій школі? Чи не краще було б не вчити природознавство? Чи не краще було б не пам’ятати той урок, коли вчителька пояснювала користь опалого листя для рослинного і тваринного світу?». Наскільки б це не обтяжувало мої думки, надцятий рік поспіль позбавляючи землю кольорового покривала.

Кожну осінь останні роки я чекаю з болем, чекаючи невідворотній безжальний наказ: «Прибрати території». І справа не в лінощах, бо роботи я не боюся, а в тому, що знов доведеться позбавляти землю теплого покриву, залишати коріння дерев незахищеними перед невблаганними морозами, будити, а значить – нищити, комах, які вже зручно облаштувалися на зиму у теплих кубельцях, вкритих щільним прошарком опалого листя.

Навесні мені щоразу болить нищення першої порості через певне уявлення про чистоту довкілля людей, які мають право керувати. Адже ми знов безжально втручаємося у природні процеси, «роблячи чистими» (з нашої точки зору) паркові та прибудинкові території, обдираючи її до чорноти, видираючи з корінням проліски, ряст, молоду травичку. Ми знов порушуємо екобаланс довкілля. «Навіщо?» – вкотре питаю я сама себе, адже багато хто не поділяє моїх переконань. І не знаходжу відповіді. Натомість на думку завжди приходить один і той же сюжет з відомого радянського фільму «Вічний поклик», коли П. П. Поліпову вказували на нераціональне і бездумне використання колгоспних земель: «Землю любити і розуміти потрібно, а не знущатися над нею, обдираючи до нитки».

А й справді – не замислюючись про наслідки таких осінніх прибирань «задля ошатності міста» ми своїми руками губимо нашу планету: промерзле коріння не в змозі повноцінно функціонувати, дерево починає хворіти; зникають корисні види комах, а паразити виживають у будь-яких умовах; заледенілий ґрунт покидають черв’яки, які харчуються саме оцим протрухлим за зиму листям і не можуть ані знайти собі їжу, ані пробитися крізь змерзлу землю. А наскільки важливі черв’яки для екосистеми, думаю, розумним людям пояснювати не потрібно. Хоча, можливо, це я дурна і не розумію всієї масштабності задумів вчених і можновладців, бо екологічні активісти мовчать, а я раз по раз про це думаю?

Ось порівняйте «картинку» до і після прибирання. Яка з них Вам більше подобається? Мені – перша. Люблю я споглядати, знаєте, пістрявий пейзаж, а не «квадрат Малевича».

Такі невеселі думки під розмірені махи граблями наштовхнули мене на думку розпочати екологічний проект «Чистюля». У цьому рішенні мене палко підтримала моя колега, вчителька 2-А класу Крсек Л. В., яку теж зацікавило це питання. Засади початкової школи НУШ передбачають всілякі дослідження і проекти учнями початкових класів. Вона запевнила, що її 2-А із задоволенням займеться цим екологічним проектом, досліджуючи роль опалого листя у збереженні екосистеми ґрунтового середовища і рослинного світу.

Можливо, я досить емоційно і непрофесійно почала свою статтю, тому прошу пробачити мені мою різкість. Занадто вже я переймаюся долею природи, яку ми бездумно і безвідповідально нищимо власними руками.

Отже, почнемо. Не відкладаючи справу у довгий ящик, ми обрали ділянку землі для освітнього екологічного проекту, відмітили перші спостереження і провели перший експеримент. Читайте доповідь:

Сьогодні, 1 листопада 2019 року, учні 2-А класу НУШ разом зі своїм класоводом Крсек Л. В. за підтримки педагога-організатора Большакової Ю. А. і консультанта, вчителя біології Цимбаленко Л. М., розпочали довготривалий освітній екологічний проект під умовною назвою «Чистюля».

Мета проекту: шляхом сезонних спостережень за ділянкою пришкільної території довести недоцільність згрібання осіннього листя.

Зміст проекту: для дослідження було обрано ділянку землі, на якій ростуть 2 «дорослих» дерева (каштани), яким було привласнено номери: №1 і №2. Дерева досить «літні», одне з них (№2) значно пошкоджене шкідниками.

Помічено, що ділянка знаходиться у віддаленому куточку пришкільної території, і тому покрив листя подеколи залишався під деревами. Отже, подеколи екологічний баланс на ґрунті не порушувався.

Спостереження №1:

Плоди каштанів під обома піддослідними деревами значно крупніші за плоди тих каштанів, що ростуть на території школи, під якими щоосені земля повністю звільняється від листя.

Спостереження №2:

Кора обох дерев досить щільно вкрита лишайниками сіро-зеленого кольору.

Спостереження №3:

Під обома деревами не досить щільний трав’яний покрив. Можливо, це пов’язано з тінню, які дерева відкидають на дану ділянку території.

Спостереження №4:

Коріння обох дерев частково виступають над поверхнею ґрунту.

Виконані дії:

1. Після повного опадання листя з дерев, напередодні зими, 1 листопада 2019 р., ділянку під деревом №1 ми максимально звільнили від листя, а ділянку під деревом №2 дбайливо «укутали» шаром листя.

Мета даного етапу експерименту: прослідкувати навесні за тим, як перезимували комахи, сховані під шаром листя і не захищені нічим, крім снігового покриву, і порівняти результати. Прослідкувати, як сильно буде навесні пошкоджено морозами коріння, яке виступає над землею.