Сценарій творчого концерту до Дня Української Армії «ВІЙСЬКОВА ТВОРЧІСТЬ»

Вітаю всіх своїх друзів і шанувальників! Вже скоро День Української Армії - Збройних Сил України. Часу готуватися, як завжди, обмаль. Але наші учні вже розпочали підготовку. І поки діти готують виступи, я підготувала сценарій свята до Дня Української Армії "Військова творчість". 

Єдине прохання - дозвольте показувати рекламу на моєму блозі - зніміть на ньому "Блокування реклами"! Цим Ви віддячите мені за безкоштовний матеріал. Дякую!

Сценарій творчого концерту до Дня Української Армії

«ВІЙСЬКОВА ТВОРЧІСТЬ»

(00) Лунає гімн козацтва у вигляді – один співає неповний рядок, зал підхоплює:

Ой, у лузі червона калина ………

Чогось наша славна Україна ……………

А ми тую …………………

А ми нашу ……………….

(01)  Виступ 6-Г класу «Доброго вечора, ми з України!»

(02) Виходять ведучі

_______: Славна наша Україна бореться… Вже не одне століття.

_______: Її сила зростає, воля гартується, військова доблесть шанується.

_______: Сьогоднішню зустріч ми присвятили творчості наших захисників.

_______: Адже навіть у тих нелюдських умовах бою та фронтових буднях, у простих захисників та захисниць народжується прекрасне літературне слово.

_______: Могутнє, вбивче для ворогів, шанобливе до святого козацького воїнства.

_______: Розбитий всесвіт на уламки доль...

                Не всім вдається пазли ці зібрати.

                У кожного відведена та роль,

                Яку йому сам Бог велів зіграти.

_______: Буває, хтось сценарій ваш псує,

                Здається, що могли ви краще грати...

                Даруйте, режисер на небі є!

                То спробуйте зв‘язок з ним не втрачати.                                   ©Оля Будчук

(03) Виступ _7-В_ класу «Цей сон, цей сон»

 

_______: Війна не зламала українців, а ще більше
об'єднала, навчила цінувати кожну мить, змусила переосмислити цінності, вселила непохитну віру у наші ЗСУ.

_______: Саме завдяки ним сьогодні ми маємо можливість вільно жити, спілкуватись рідною мовою, навчатись. А ми чекаємо, віримо, молимось і обов'язково дочекаємось наших героїв з перемогою.

(04) Виступ _6-А_ класу «Стежечка»

______: Колись, у мирні часи, українська жінка була берегинею Роду: ростила і виховувала дітей, навчала любити рідну землю.

______: Вона – завжди загадкова, надихаюча, жартівлива та запальна.

(05) Виступ _7-Г_ класу «Кохайтеся, чорнобриві»

______: Нам у вени вкололи війну,

              Дня не буде. Не буде нічого.

              Довгі ночі – прелюдії сну,

              А до того? А що нам до того?

______: Надто пізно ввімкнули тепло.

              Зло скувало пророцтвом зозулі.

              Тиша серця породжує зло.

              «Люлі, люлі» – співа мати, чуєш?

______: Не дописуй до крапки рядки,

              Най невимовлене ще домолиться,

              Твої губи критично липкі…

              Бо душа вже йде на околицю.

______: Ми сто років самотні за склом,

              Із хрестів виплавляємо кулі.

              Плáвиш? Плав десять куль на кіло,

              Ворог хоче, щоб ти обездолився.

______: «Ти ще дихаєш? Ти ще…? Алло!

               Озивайся в суцільному мóроці!

               Лиш живи, чуєш…, що би там не було!» –

               Матері України за кожного моляться!

______: Зачиняймося, зовні – пітьма.

              «Мам… Зігрієш? Чи далі самому?

               Нами дихають сутінки, мам.

               Хто ми? Що ми? Коли вже додому?»

______: Тут і дому вже твóго нема,

              Та і, власне – нема в тебе дому.

               Йди до ватри, бо скоро зима,

               Хай вона забере твою втому.

______: Нам у вени вкололи війну,

              Імунітет ми отримали сталий.

              Світлий ранок жене чари страшного сну,

              Й буде день у якому все зміниться!                                 @Василь Зима

______: Дівчата будуть ще у сонячних полях,

              У вишиванках, а не в шаблях січі.

              Вогнем червоних маків у житах,

              Які палають і впадають всім у вічі.

______: Дівчата будуть ще в сорочках-вишиванках

              З червоними і чорними нитками.

              А зараз, ніби Роксолана – шнурують берці,

              Щоб розправитися з ворогами.                                                  @Вікторія Погоріла

(06) Виступ _8-В_ класу «Дівчата не хочуть втрачати»

______: Луна набат, крилами розгортаюсь,

              Своїх орлів скликаю кличу, зву ...

              Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

              Бо я живу.

______: Сини мої, незламні українці,

              Я буду вас за подвиг прославлять, -

              Ідіть батькам на допомогу й жінці,

              Дітей з ярма спішите визволять.

______: На слобожанських нивах, на подільських,

              На Чорнім морі – я прошу, молю! –

              Вбивайте ворогів, злодюг кремлівських,

              Вбивайте без жалю!

______: Я єсть народ, якого Правди сила

              Ніким звойована ще не була.

              Яка біда мене, яка чума косила! –

              А сила знову розцвіла.

______: Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.

              Щоб жить – я всі кайдани розірву.

              Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

              Бо я живу.

______: Кремлівська гидь, тремти! Я розвертаюсь!

              Тобі ж кладу я дошку гробову!

              Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

              Бо я живу.                                                                 ©Павло Тичина

(07) Виступ _5-В_ класу «Допоможе ЗСУ»

______: Знову виє гуде, палає.

              Постріл – вибух.

              Ви Боги, хлопці!

              Ніч тривогою огортає.

              Ми чекаємо сходу сонця.

______: Вже й світанок в диму й загравах.

              Сонце вмите слізьми й росою.

              - Діти, де ви? Як ваші справи?

              - Норм. Чекаєм в метро відбою.

______: У тривогах, молитві й вірі

              Так минає четверте літо...

              Нам здолати б скажених звірів

              І відстояти право – жити!                                           ©Ірина Складна

(08) Виступ _8-Г_ класу «Я бачив сталь»

_______: Синку, рідний, ти живий, на фронті,

                А я плету обереги тобі…

                Коли ти втомлений, коли в окопі,

                Дістань оберіг, з нього силу візьми!

_______: В мотанці сила, що мати вкладає

                В ниточку кожну, у кожний рядок.

                Допоки ти небо над нами тримаєш,

                У кожної матері свій власний фронт.

(09) Виступ _5-В_ класу «Мотанка – лялечка – наш оберіг»

______: Прильоти, сльози, біль, сирен виття... —

              Ось так живемо ми усі сьогодні.

              Вам дякую, синочки, за життя,

              За ночі, хоч тривожні та безсонні.

______: Щоб я жила і мала теплу хату,

              Хліб на столі, води ковток щоденний, -

              Уклін низький за це мій кожному солдату,

              Хто за свободу України ліг у землю…

(10) під фонову музику інсценізація _8-Б_ класу поезія «Сніг пішов»

_______: Привіт, кохана... Як ти там без мене?
Не бачились ми вічність, але знаю пам’ятаєш....
Я дякую, що молишся щодня за мене...
І дякую, що ні на мить не забуваєш...

               І знаєш, ангел твій завжди зі мною,
Його підтримку щохвилини відчуваю,
Він захищає і в тилу, і в бóю,
Він каже не здаватись, коли руки опускаю...

                «Як я?» - мабуть, ти запитати хочеш...
Все добре, сильний, якось я тримаюсь,
Хоч неспокійні зараз дні, і нескінченні ночі,
Та гріє думка, що з донькою ти чекаєш...

(11) Виступ _6-Б_ класу «Обійми мене»

______: Я їм пайок: консерви й каша,

              А ти – зготоване удома на плиті…

              Коли ти хліб нез’їдений птахам кидаєш,

              Згадай мене, бо я під обстрілом в огні!

______: Хай броніком стане мій оберіг.

              Тягаю бронік, автомат, гранати,

              А ти ідеш із папкою в руках…

               Коли ти думаєш, яку газету почитати,

               Згадай мене – у мене влітку берци на ногах!

______:  Згадай мене!!! Ти чуєш,  брате!

               Згадай мене, у свої мирні, тихі дні!

               Як будеш на життя своє ти нарікати.

               Згадай, що я за тебе тут, в огні…                         ©Світлана Пазиченко

(12) Виступ _9-А_ класу «Не твоя війна»

______: У нас війна, пекельні дні,

              І там, і тут страшні руїни, 

              Згасають у містах вогні,

              Але не воля України!

______: Її тримають у руках,

              Немов свічу душі, вкраїнці,

              Немов дороговказ на шлях,

              На тлі блакитному промінці,

______: То наше небо, наший світ,

               І жовте поле пахне хлібом,

              У ньому батьків заповіт,

               І пам’ять, вирощена дідом.

Виступ _6-Г_ класу, пісня під гітару

______: У лихолітні всі часи,

              Наш Стяг, як скарб в руках народу,

              Він наші дружні голоси, 

              Він пісня волі та свободи!

______: Долають вирви та шляхи, 

              Захисники жовто-блакиття,

              І розправляють, мов птахи,

              Свобідні крила в лихоліття

              Небестно жовті прапори.

______: Їх зустрічають вільні люди,

              І дмуть полотнище вітри,

              Тікають зрадники та юди.

              І лине слáвень наче грім,

              Над степом горами, полями,

              Це – Батьківщина, це – наш дім!

              Пишаємось Захисниками!                                     ©ОльгаХалепа

(13) Виступ _7-Б_ класу «Дике Поле»

_______: Моя душа народжується вдруге,

                Коли під час війни – прості дива...

                Коли із фронту повертаються два друга,

                Коли у слухавці – "живий", "жива"...

 

_______: Коли звільняють хлопців із полону,

                Як їх з любов'ю обіймають діти...

                Тоді по-іншому ти дивишся на волю...

                Тоді по-іншому ти починаєш жити...

 

_______: Коли стрічають на порозі сíм'ї

                Своїх зміцнілих воїнів з війни...

                Коли по-іншому лунає слово "вільний",

                Тоді інакший запах восени...

 

_______: Коли він без ноги, а вона – поряд,

                Щасливі вдвох ступають під вінець...

                Коли не дивлячись на сльози й горе

______:  Народжується старт, де був кінець...

               Коли навколо люди – вдячні й щирі

               Цінують усіх воїнів в бою...

               І незважаючи на їхній стан і вигляд,

               З сльозами кажуть "дякую" й "люблю"...

______: Так сильно хочу жити в такім світі,

              Де слово "воїн" – гордість і повага!

               За наше золото в ранковім житі,

               За нашу радість, віру і наснагу...

______: За наші "на добраніч" й "добрий ранок",

              За ту любов, що в серці не померкла...

              За кожен неопізнаний світанок,

              Вони своє життя ведуть у пекло...

______: А нам треба навчитись знову жити,

              Бо, як було, ніколи вже не буде,

              І воїнів з обіймами зустріти,

              Адже вони – ті самі СПРАВЖНІ ЛЮДИ!

______: Й чим швидше зрозуміємо цей зміст,

              Тим більше будем дякувати їм...

              Ніхто нам стільки щастя не приніс,

              Як ті, що борються за волю і за мир...                ©Поліна Лучко

(14) Виступ _11-Б _ класу ???

 

_______: Дякую кожному воїну ЗСУ за те, що мій прапор був, є та буде жовто-блакитним!

_______: Він щодня незмінно майорить на подвір'ї,  у державі, в душі, саме завдяки захисникам жовтоблакиття та української ідентичності.

РАЗОМ: Друзі, вітаємо всіх зі святом Дня Української Армії!

(15) Фінальна пісня «Армія України»