Матінко Покрова – бережи наших захисників і захисниць!

Цього святкового дня святої покровительки захисників і захисниць України – Покрови ми дякуємо кожному воїну ЗСУ за те, що наш прапор був, є та буде жовто-блакитним!
Цього святкового дня ми славимо українське Козацтво і віншуємо подвиги захисників жовтоблакиття.

За честь і гідність України,

За волю, правду і добро

Вони боролись щохвилини,

Їх кров лилася як вино!

Всіх ворогів вони долали,

Всі землі наші берегли,

Завжди від лиха захищали

І гордо прапор наш несли!

Сини Твоєї Батьківщини,

В них сила духу непоборна!

Козацтво – слава України,

                                           Це гордість наша всенародна.                             ©Ігор Козак

1 жовтня українці відзначають найбільше осіннє свято – Покрови Пресвятої Богородиці. Свята Покрова вважалася захисницею і покровителькою козацтва. Віримо, що й дотепер вона прихильна до славних українських захисниць і захисників, вкриваючи їх від куль і оберігаючи від лиха.

Сьогодні учні нашого ліцею взяли участь в територіальному урочистому заході, присвяченому Захисникам і Захисницям України.

Теплим словом привітала присутніх мер міста Дзюба Н. М.:

ГО «Яготинський вулик» отримав заслужену відзнаку. Оксамитна В. С. подякувала всьому волонтерському складу за плідну роботу:

Діти та рідні поклали квіти до меморіалів полеглих захисників:

А в ліцеї тим часом відбувалися години спілкування, приурочені Дню Захисників та Захисниць України:

Закінчився день патріотичним концертом, створеним творчими колективами 7-В, 7-Б, 6-Б, 5-В, 10-Б, 7-А й 9-В класів разом з Антоненко Юлією, ученицею ліцею №1:

- Мамо, досить вже, ми – не зайчики!

- Добре, котику.

- Мамо-о!

- Ок!

У полóговім цілувала пальчики,

Які тиснуть тепер курок.

Ніч невиспана – лізуть зубчики.

День:

- Не хочеться до садка!

- Сам собі вистригає чубчика:

- Мам, я схожий на козака!

- Дні за днями, дванадцять років,

Радість в серці й на ранах сіль,

Прогуляв двадцять п’ять уроків,

- Та згоріли б вони усі!

- Стоси зошитів і паперу,

Нитки нервів – тонке, урвись!

- Я вступаю до універу.

- Ще п’ять років – і він юрист…

Син закоханий, це навіки,

Звісно ж, мама про це все знає,

Кожен зайчик є чоловіком,

А кожен котик кицю стрічає.

І безперечно, що королеву,

Найкращу в світі, миліш від сну.

Не кожен котик зростає левом,

Та мій ось виріс…. В оцю війну…

А війна, мов стара кравчиня,

Строчить залпами із околиць,

Кроїть долю страшним начинням.

- Мамо, я тепер доброволець!

- А війна фастригує чорним,

Прошиває червону заполоч.

- Ми їх, мамо, таки поборемо!

- Вірю, котику. Знаю, зайчику.

- Ох, та, досить вже! Ми – не зайчики

Що ж ти, мамо, вперта така?

- Бо в полóговім цілувала пальчики…

                                     Щоб не ковзали із курка.                ©Дзвінка_Торохтушко

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Сценарій заходу ТУТ