четвер, 2 лютого 2023 р.

Волонтерська родина ліцею №3

Ми вже стали однією великою волонтерською родиною, яка налічує понад дві тисячі турботливих рук: дітей, їхніх батьків та рідних, викладачів та працівників ліцею. Всі разом ми допомагаємо нашим захисникам триматися, щоб вони могли бити ворогів, вже рік ми разом з ними наближаємо нашу перемогу. Ліки, продукти, напої, консерви, шкарпетки, білизна, засоби гігієни, сітки, малюнки, обереги, листи, дбайливо спаковані і відправлені на фронт вже не вперше.


Ось і сьогодні ми допомагаємо спорядити машину на схід. Вже перші пакунки з усіляким корисним начинням переміщуються до нашого кабінету:



















А дбайливо сплетена руками наших робітників, вчителів та школярів маскувальна сітка вже складена і готова до відправки:





Ви бачили постріляну автівку,
В тилу,  далеко від усіх подій?
Там, на її обшивці дірки, дірки, дірки, 
Як наш душевний рваний, сильний біль.
Її тягли вночі, ніхто й не бачив,
Лиш побратим,  мотузка і фаркоп,
І ми не помічаємо,  як кожен плаче, 
Упавши в свій замулений окоп.
"Ну, як ти там?"
"Та все нормально, наче",
Зібравши в жменю друзки свого я,
І прив'язавши всі надривні плачі, 
Щодня ганяючи набридле вороння,
Ми посміхаємось, живемо і мотузки
Родини, друзів тягнуть на ремонт,
І рвані рани закривають згустки,
І знову в бій, і знову всі на фронт.
Усе відновиться, автівка, наші рани,
І задихнеться біль, ховаючись углиб,
Оці пекельні дні такі відкрили брами,
Набрали горя із таких колиб,
Що годі й думати вкраїнця зрозуміти,
У світі не одна така земля,
В яку принесли путінські бандити
"Братерські" візерунки від кремля.
Але за волю бореться єдина,
І навіть в темряві запалює вогні,
Моя прошита кулями Вкраїна,
І перший і останній подих – все тобі.
22 січня 2023 року






А ще ми завжди готові підтримати наших воїнів ЗСУ задушевною українською піснею, навіть якщо вона лунає під час повітряної тривоги з коридорів укриття:

Немає коментарів:

Дописати коментар