Дуже прошу вимкнути на моєму блозі блокувальника реклами, адже це - Ваша подяка мені за безкоштовні матеріали. Озвучення не додаю, тому добирайте звукові ефекти на свій смак.
Сценарій виступу команди «Тайм-Тур» на «Лізі сміху»
«Від минулого до майбутнього»
ВІЗИТІВКА (3 хв.)
(00) Лунає музика
Вчитель: Кажуть, що той, хто не знає
свого минулого – ризикує втратити майбутнє.
Ведучий 1: Ми – команда «Тайм-Тур»
сьогодні проведемо вас сторінками минулого. І для цього ми запросили на зустріч вчительку історії Надію Безмежну.
Вчитель: Добрий день. Що ми маємо на
поточний момент? (показує на ведучого)
Людина сучасна середньостатистична: статура струнка, дещо анорексична, зір
обмежений непевний, зовнішність – як намальована. Одяг від Армані, на ногах
Найк і Адідас, на голові повна імба, в руках айфон.
Ведучий 1: (оглядає себе) Як на мене – шикарно. І як ми до цього прийшли?
Вчитель: Тут потрібно розібратися, де
наші пращури так "накосячили". Давайте почнемо з активізації опорних
знань.
(01) (звук
перемотки, задом наперед вибігає печерна людина, зупиняється в центрі)
________: Знайомтесь, хомо-неандерталус. Харчується виключно екологічно чистими продуктами: фрукти, овочі, яйця, м'ясо, корінці. Та користується натуральними матеріалами: шкіра, хутро, камінь, дерево. Завдяки чарівному пенделю у вигляді еволюції людство почало поєднувати непоєднуване і отримало наступну картину.
(02) (Виходить
козак, стріляє з пістоля, лунає відповідний звук)
Козак: Порох. Ну й вигадливі ці китайці – таку
корисну річ вигадали! І тунель в горах зробиш, і коня на скаку спиниш, і ворогу
цицьки даси.
(Змахує шаблею)
Дамаська сталь! Крутяк повний!
Траву покосиш, поросятко оббілуєш, сальце наріжеш. І диким сибірським
динозаврам покажеш шлях руського воєнного корабля. Гей, варвари, вам туди!
(03) (вказуючи
шаблею «курс», виходить за лаштунки)
Ведучий 1: Що ж, принаймні ми тепер
знаємо, звідки походить ця фраза про воєнний корабель.
Вчитель: Наступний етап еволюції –
людина освічена….
(04) сценою під
хеві-метал пробігає рокер з ірокезом
Ведучий 1: Мама дарагая! Що це було?
Вчитель: То 90-і. Не звертай уваги.
Ведучий 1: І що – тоді всі були такі
прибецані?
Вчитель: Ні, не всі. Інші варили
джинси, прали одноразові пакети і плювали в брасматики.
Ведучий 1: Бачачи такий примітивізм,
як світ спромігся отримати сучасні блага
цивілізації?
Вчитель: А лише завдяки українцям! Гелікоптер
– вони; атом – вони; космос – вони; комп’ютер – теж вони!
(05) Заключна
пісня під «Смарагдове небо»
Подорож в часі впливає на завтра,
Минуле вперте і тягне назад нас.
Кожен наш вибір –
Крок у майбутнє
Світле, надійне і прогресивне..
Команда "Тайм-Тур"
СЦЕНКА ОСНОВНОГО
ВИСТУПУ (7 хв.)
(00) На сцені імпровізована «машина
часу». Біля неї колупається винахідник
Винахідник:
(відступає
від винаходу і пафосно) Ура! Я
створив машину часу! Тепер можна подорожувати і в майбутнє, і в минуле.
________:
Ти в курсі, що з минулим потрібно бути дуже
обережним – навіть якщо ти розчавиш там
комарика все зміниться.
Винахідник:
У світі таке коїться, що у мене складається
враження, ніби хтось вже побував у минулому і розчавив не тіки комарика, а цілого
тиранозавра.
_______:
(задумливо
і ніби «в сторону») І не одного…
Добре, ________, а ця твоя штуковина – вона хоч працює, чи буде «бабах», як
тоді на хімії?
_______:
Ображаєш. Цього разу бабаху не буде, а буде (тисне на кнопку) а-а-а-а-а-а-а-а-а!
(01) Звук
пилососа, хлопців ніби «затягує» за лаштунки, звук закінчується, вони
«випадають» на сцену, встають, обтрушуються, озираються
_______: Крінжовий з тебе хімік
Винахідник: Я не хімік, я винахідник.
_______:
Та, однаково! Все одно ти – ботан!
(02) На сцену виходять кілька печерних
людей з дубинками
_______: Ну, і де цей ботан? Хай
тільки трапиться нам!
______ «шепоче» винахіднику
_______: Я ж казав! Тебе навіть тут
знають. Шо ти тут вже накосячив?
Винахідник: Та не був я тут!
Печерні люди помічають друзів
_______: Ось він – той, що динозавра і
мамонта на ролики поставив! Їх тепер впіймати не можна!
_______: Це через тебе плем’я голодує,
розумнику!
(01) Кидаються на друзів, тих
«засмоктує» за лаштунки
Виходять знову в «іншому часі»
Винахідник: Сподіваюся – відірвалися!
Де це ми?
________: Уявлення не маю, а от
холод – собачий!
(03) Звук танка, що рухається, на
сцену виходить прикордонник ЗСУ
Вояк: Чому цивільні в зоні
перетину державного кордону?
_______: (хлопці роблять великі очі) Кордон?! На півночі?! Здається, ми
заблукали.
Вояк: Заблукали вони! Це вам не
іграшки – ви ж не збираєтеся втекти у Фінляндію?
Винахідник: Фінляндію?! А куди
мордор подівся?
Вояк: Ті дикі сибірські динозаври повиздихали всі.
Якийсь винахідник поставив їх на ролики, то вони ніяк не могли зупинитися, аби
поїсти. З голоду загнулися, бідолахи.
Винахідник: То тепер ми межуємо
з…?
Вояк: Фінляндією, все вірно.
Винахідник: То ми тепер в
Євросоюзі?
Вояк: Don`t push the
horses! Беріть
вище – ми тепер на чолі НАТО.
_______: Крутяк! Отже, нам вдалося
змінити майбутнє-є-є-є-є-є-є-є!
(01) Звук
пилососа. Їх «засмоктує» за лаштунки. «Випадають» знову
_______: А тепер ми де?
(04) Звук тупоту ніг. «Натовп»
підлітків пробігає сценою наскрізь
_______: Ей-ей, обережніше! Ледь не
затоптали. Куди це всі?
Слідом за усіма, біжить учень, що
«спізнився», пригальмовує
Учень: Вступна кампанія в
педагогічні ВУЗи почалася.
Винахідник: Невже в країні все
аж так погано?
Учень: Ти що? Навпаки! Завдяки
вчителям країна тепер процвітає. Вчитель у нас найпрестижніша і найшанованіша
професія, та ще й найвище оплачувана!
Винахідник: (у розпачі) Не зрозумів, ми що – знов у
минулому?
Учень: Ні, ми – в майбутньому!
______: Але ж найбільша
зарплатня лише у олігархів!
Учень: Помиляєтеся – всі
олігархи тепер собі лікті кусають, що колись не вступили до педагогічного.
_______: Крінж.
Учень: Крім того – не кожному «щастить»
стати вчителем. У нас конкурсний набір – 1000 чоловік на 1 місце.
_______: А чому так?!
Учень: Бо вчителем може стати
лише обраний! (біжить далі, зникає за
лаштунками)
_______: Дивно все це!
Винахідник: Думаю, нічого
дивного. Все так і має бути.
(05) Уривок завершальної пісні «Питання є?»
Питання є? – Питань нема.
Ми – українці – нас загарбувать дарма.
Бо спроби вплинути на нас – це вже провал.
Все, що ми робим – найфірмовіша фірма!
Питання є? – Питань нема.
Бо Україна – дивина.
І силою вона нікого не трима.
Бо «Слава Україні!» світом вже луна!
Питання є? – Питань нема!
ОСТАННІЙ ТУР – ПІСНЯ
На музику Кузьми Скрябіна «А пам’ятаєш?»
Здається,
ми в страшному живемо кіно,
До
обстрілів й тривог вже звикли давно.
Так
дивно, у двадцять першім столітті...
Буремні
і важкі минулі роки,
У
боротьбі проходять цілі віки.
Так сумно, в такому світі нам жити...
А пам'ятаєш:
Немов
австралопітеки
стрибали
на дискотеках
Під
пісні групи "Кіно".
А пам'ятаєш:
Вогні
нічної столиці,
І
усмішки на обличчях.
Як все це було давно...
ІІ куплет
Наш
сміх допомагає
Долати
нам все.
Майбутнє
України – понад усе!
Ми
вірим –
бо
чисті душею.
У
космос ми на «Мрії» полетимо,
І
будемо щасливі,
Що
б не було.
Натхненно
Йдемо до мрії своєї.
А уявляєш:
Зарплати
у всіх космічні,
Житло
сучасне і вічне,
Міста
щасливих людей.
А уявляєш:
Вогні
святкових салютів,
І
перемога здобута
Відвагой мужніх людей.
А уявляєш!...
Немає коментарів:
Дописати коментар