Тільки тепер рашисти на чолі з путіним роблять це ракетами, які знищують енергетичну інфраструктуру України. Російські варвари знову прагнуть знищити Україну та українців, забравши у них світло і тепло, а значить - життя! Щоночі сотні дронів типу "Shahed" і крилаті ракети летять знищувати українські міста. І їм це таки вдається, на жаль, бо вночі збивати ракети надзвичайно важко. А світ, як і тоді, в далекому 1932-1933 році не вірить у те, що хтось може прагнути людської крові настільки оскаженіло, що просто не вкладається в голові. Здавалося і здається, що це неможливо...
Втім, осатанілі від злоби російські вбивці з насолодою вбивають українців. І це факт! Дико і нереально звучить, але я цьому свідок! О, боже - я живу у війні!?!?!? Це дико, але це - наша реальність у ХХІ столітті...
Сьогодні вдень також була повітряна тривога - бойові дрони "Shahed" масовано атакували південь України, а також кружляли над нашою областю. Попри небезпеку, після відбою повітряної тривоги, учні 7-В класу разом із класним керівником Бойко І. Г. провели для 7-8-х класів годину пам'яті, присвячену невинним жертвам голодомору, що вчинив у далекому 1932 році звірячий сталінсько-радянський режим.
Запалені свічки символізують сум за загиблими, і надію, що подібне ніколи не повториться!
Чому сумує, плаче дзвін
І біль сердець в одне єднає?
Що розповісти хоче він,
Про що сьогодні нагадає?
Тривожні спогади ураз
Свічки очима розіп’яли,
Немов з минулого до нас
Вони із докором казали:
- Хто відповість за ту біду,
Що голодом людей косила,
Що в Україні не одну
Убила гордість, пісню, силу?
Не встануть свідки із могил.
Вони й тоді не говорили,
Бо голод їх позбавив сил…
А за селом росли могили…
Встає історія з пітьми,
Словами фактів промовляє
І хоче, щоб судили ми,
Бо заповіт від мертвих має.
Вона бідою, горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє,
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє. (Павло Тичина)
Немає коментарів:
Дописати коментар