11 років тому цього дня почався розстріл Майдану. Через 11 років пам’ять учасників згадує, що «ще зранку 18.02.2014 все було чудово, ніхто не підозрював лихого». "Несподіваним" виявився удар «Беркута» бойовими кулями по захисниках Майдану. Першими серцями, що їх зупинили, були серця Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника. А згодом знайдено мертве тіло закатованого Юрія Вербицького.
І ось тоді місто
справді було приголомшене до кількаденного шоку, - а терор, відловлювання й
тортурування майданівців, стрілянина ґумовими кулями (що лишила каліками
бозна-скільки народу) і нічні патрулювання городян на масивах перед атаками
тітушок невгавали вже місяць, від самого "Вогнехреща", на те й
барикади збудовано. (Оксана
Забужко)
Попри перший шок, люди
зібралися і відчайдушно сміливо йшли вперед, навіть коли це означало
пожертвувати всім, бо жереб було кинуто, відступати нікуди. Адже «Воля»,
вплетена в український Герб, – пульсує у кожного в крові, закарбована клинками
козачих шабель і материнськими колисковими. Вони йшли вперед – і перемогли…
ціною власного життя!
Сьогодні ми згадуємо Героїв Небесної Сотні.
Їхній подвиг – у кожному вільному слові, у кожному нашому кроці, у кожній нашій дії. Працівники нашого ліцею плетуть чергову сітку:
Батьки замовляють
парафін для окопних свічок, які майструють наші лідери УС роїв «Байдак» та «Соколята»
6-Г класу разом зі Стародубцем В. В.. Ми щиро вдячні Інні Васільєвій за неймовірний
скарб – пакунок свіженького парафіну від 7-А класу!
Немає коментарів:
Дописати коментар