Свято Покрови Пресвятої Богородиці – це християнське і народне свято, яке відзначається східними церквами візантійського обряду 1 жовтня.
Це свято пов'язане з вшануванням Її Пречистого Покрова, який Свята Богородиця, згідно з легендою, простирає над нами, щоб захистити від бід та усілякого зла.Покрова
– день українського козацтва та день захисників і захисниць України.
І
ми готуємо урочистий захід – святковий концерт за участю вихованців нашого ліцею,
з метою розвитку мистецьких талантів дітей та вшанування козацтва, як головного
джерела сили, мужності і нескореності українського народу.
Тому
пропоную Вашій увазі сценарій концертної програми до свята Покрови «Хортиця
здіймає меч!», який можете використати у своїй роботі (комбінувати, скорочувати, додавати: в залежності від кількості пісень,
що будуть виконуватися). До нього додаю кілька фонограм, які вже готові до
використання – мінуси з мінімальним беком. А пісні, які учні будуть виконувати,
хай обирають собі самі.
У сценарії я використала вірші таких
авторів: ©Ігор Козак, ©Яна Яковенко, ©Василь Симоненко, ©Юлія Большакова, ©ОльгаХалепа,
©Наталія_Ненюк, ©Дзвінка_Торохтушко, ©Богдан Іваночко, ©Артем Сенчило та з просторів
інтернету, де автор не був вказаний.
Щиро дякую за Ваші вподобайки і бажаю
всім мужності і Перемоги!
«Хортиця здіймає меч!» (000)
(00) Лунає заставка «Дике поле». Виходять
ведучі
_________: Цього святкового дня святої покровительки
захисників і захисниць України – Покрови ми дякуємо кожному воїну ЗСУ за те, що
наш прапор був, є та буде жовто-блакитним!
_________: Цього святкового дня ми славимо українське Козацтво
і віншуємо подвиги захисників жовтоблакиття.
_________:
За честь і гідність України,
За волю, правду і добро
Вони боролись щохвилини,
Їх кров лилася як вино!
Всіх ворогів вони долали,
Всі землі наші берегли,
Завжди від лиха захищали
І гордо прапор наш
несли!
Сини Твоєї Батьківщини,
В них сила духу непоборна!
Козацтво – слава України,
Це гордість наша всенародна.
_________:
Козаче, воїне величний, прославлений
ти у віках!
У куряві, в гарячих битвах
Ти торував свободі шлях.
Бурлив Дніпро, іржали коні,
Степи виднілись в блИзИні.
З османським Кримом в
прикордонні
Могутні козакѝ жили.
Були відважні і сміливі,
Відстоювали наш нарід,
Щоб зазіхнути окупанти
На Січ козацьку не змогли.
_________:
Вікáми боремось за Волю,
Низький доземний вам уклін,
Славетнії козацькі вої,
Що українство зберегли.
Не дали розтоптати парость,
Корінням дали прорости
Могутній нації незламній
На Богом даній нам землі! ©Ігор Козак
(01) «Гей, ви, козаченьки»
_________: В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
_________: Козаки скликають раду:
Не буде ворогу
пощади!
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки – запорозькі
козаки.
І не буде переводу українському
народу
Доки із глибин сторіч
долина козацький клич!
©ЯНА ЯКОВЕНКО
(02)
«_________________________»
_________:
Вагу козацька віра має,
Не продаючись з молотка.
На бій за правду надихає
І юнака, і старика.
_________:
Її хранить козацьке серце.
Храм духу маючи в собі.
Вона – до Царства Бога
дверці,
Порадниця в гіркій журбі.
_________: Без віри вмерла б Україна,
І згас би в душах Світла сад.
А з нею і лиха година
Отримує духовний лад.
©з_просторів_інтернету
(03) «_________________________»
_________:
Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій
народ!
Пощезнуть всі перевертні й
приблуди
І орди завойовників-заброд!
_________:
Хай байстрюки катів осатанілих
Не забувають це ніколи і
ніде:
Народ мій Є! В його волячих
жилах
Козацька кров клекоче і
гуде!
©Василь Симоненко
(04) «______________________________»
_________:
І літо не таке... і люди, мов
примари...
І небо голубе кудись веде
отари...
І ми всі не такі.... Розкидані
по світу...
Часи тепер важкі... Гуляють душі
з вітром...
_________:
Надщерблено життя... Розірвано на
шмаття...
Дорога в укриття... Ну, що?
Спасибі "браття"
За літо... і за лютий... За
те, що син без тата
За те, що день таврований чорнющим
словом: "втрата"...
_________:
Тепер нам вже знайомі тісні зв'язки
"родинні"
Коли стріляють в домі, сказавши:
"самі винні".
І сиплять бомби, гради... Туди,
де просто жили,
Де не чекали зради, а
рідним дорожили.
Де зустрічали сонце, вели
дітей до школи,
Де Бог був охоронцем, гуділи
влітку бджоли…
_________:
І все якось складалось в малесенькі
хвилини
Можливо, щось не вдалось...
Та ми у себе жили,
У себе в рідній хаті в
маленькій Україні,
По своєму багатій, по
своєму єдиній.
Немає вам тут місця, немає
і не буде!!!
Любов, що в нашім серці, не
зникне вже нікуди.
Ніколи та нізащо її не
загасити!
Не може люд пропащий нас
вчити, як любити! @зпросторівінтернету
(05) «_________________________»
_________: Пробудили в третій сорок
Спалах – вибух –
страх – і морок…
Й до раю злинуло
безгрішне немовля…
І татусь уже не
встане,
І бабуся не
пригляне,
Й мами вже
рідненької нема…
_________: Я прошу Всесвіт –
дати нам сили!
_________: Я прошу Землю – стати
на ґерць!
_________: Я прошу птаство –
дати нам крила!
_________: Хортицю прошу –
здійняти меч!
_________: Я прошу Дніпро-Славуту
Змити нечисть
хижу, люту.
До пекла хай
вертається орда!
І безкраїм
небокраєм
Смолоскипом
запалає
Ними закатована
Земля…
_________: Сили Небесні я
закликаю
Стати пліч-о-пліч
наших бійців!
Матінку Божу
палко благаю
Вкрити Покрóвом
дочόк і синів!
_________: Я прошу безкрає Небо:
«Стати крицею нам
треба.
Дай нам сили
пережить біду!»
І здійметься меч
Арея
Блискавкою
Прометея:
«Діти, не
здавайтесь, я вже йду!»
_________: Пращурів-предків
гукаю до бою!
Відплати волає
стражденна душа.
Як мати, що діток
прикрила собою,
Допоможи – Українська Земля! ©Юлія_Большакова
(06) «Люди світу стихніть на хвилину»
_________:
У нас війна, пекельні дні,
І там, і тут страшні
руїни,
Згасають у містах вогні,
Але не воля України!
Її тримають у руках,
Немов свічу душі,
вкраїнці,
Немов дороговказ на шлях,
На тлі блакитному
промінці,
То наше небо, наший світ,
І жовте поле пахне хлібом,
У ньому батьків заповіт,
І пам’ять, вирощена дідом.
_________:
У лихолітні всі часи,
Він наче скарб в руках
народу,
Він – наші дружні
голоси,
Він – пісня волі та
свободи!
І втративши його на
мить,
Міста пізнали смак
руїни,
Без нього вишивка мовчить,
Без нього стогне
Україна...
Долають вирви та
шляхи,
Захисники жовто-блакиття,
І розправляють, мов птахи,
Свобідні крила в лихоліття
Небестно-жовті прапори.
_________:
Їх зустрічають вільні люди,
І дмуть полотнище вітри,
Тікають зрадники та юди.
І лине славень наче
грім,
Над степом, горами, полями,
Це – Батьківщина, це – наш
дім!
Пишаємось Захисниками! ©ОльгаХалепа
(07)
«___________________________»
_________:
В мені живе ота бунтарка,
(Ні, не козачка, щось
древніше),
Якась надійна аватарка,
Яка щоденно вірше пише…
Чи амазонка з степів
вільних,
Що любить Україну сильно,
Чи донька Всесвіту живе?
Що в жилах у моїх тече?
Брехню на пахощі сприймаю,
Мені болить, я помираю…
Туманом в голові гуде,
І серце стукотом несе…
Бо отруїли рідну землю,
Брехнею пастку щедро стелять.
Та знаєте – ми силу з вами
маєм!
І все гниле ми струсим,
згребем, спалим!
Бо вільними до світу ми
прийшли!
Палає сила предків у мені! ©Наталія_Ненюк
(08) Пісня __-__ класу «Так гріє» Валентина Стрикало
(09) Програш поки вийдуть ведучі «ДопоможеЗСУ»
_________: Мамо, досить вже, ми – не зайчики!
_________: Добре, котику.
_________: Мамо-о!
_________: Ок!
У пологовім цілувала
пальчики,
Які тиснуть тепер курок.
Ніч невиспана – лізуть
зубчики.
День:
_________: Не
хочеться до садка!
_________: Сам собі вистригає чубчика:
_________: Мам,
я схожий на козака!
_________: Дні
за днями, дванадцять років,
Радість в серці й на
ранах сіль,
Прогуляв двадцять п’ять
уроків,
_________: Та згоріли б вони усі!
_________: Стоси
зошитів і паперу,
Нитки нервів – тонке,
урвись!
_________: Я
вступаю до універу.
_________: Ще
п’ять років – і він юрист…
Син закоханий, це
навіки,
Звісно ж, мама про це
все знає,
Кожен зайчик є
чоловіком,
А кожен котик кицю
стрічає.
І безперечно, що
королеву,
Найкращу в світі, миліш
від сну.
Не кожен котик зростає
левом,
Та мій ось виріс…. В оцю
війну…
А війна, мов стара
кравчиня,
Строчить залпами із
околиць,
Кроїть долю страшним
начинням.
_________: Мамо,
я тепер доброволець!
_________: А
війна фастригує чорним,
Прошиває червону
заполоч.
_________: Ми
їх, мамо, таки поборемо!
_________: Вірю,
котику. Знаю, зайчику.
_________: Ох,
та, досить вже! Ми – не зайчики
Що ж ти, мамо, вперта
така?
_________: Я
в пологовім цілувала пальчики…
Щоб не ковзали із курка. ©Дзвінка_Торохтушко
(10) Пісня __-__ класу «Тривога»
_________:
Я – Україна, чуєш враже?
Земля нескорених людей!
Тут кожен з вас у землю
ляже –
Кóжен з непроханих гостей!
Велика я – і я незламна,
Тримають міць хребти
Карпат!
Непереможна, нездоланна –
Бо один одному в нас брат!
І не страшні твої морози –
Молитва в мене оберіг!
Ти не побачиш мої сльози,
Ти бачити не гідний їх!
Я зачерствіла наче камінь
І чорну хустку одягла,
Тримаю непохитно знáмінь
До днини знищеного зла! ………………
А зараз – всі тримаймо міцно
Не випускаймо зброю з рук!
Най голосно звучить і вічно
Нескореного серця стук!
Я – Україна, чуєш враже?
Я є Велика древня Русь!
І кожен з вас тут в землю
ляже,
Я ж – не піддамся, не
зігнусь! ©Богдан Іваночко
_________:
І прийде час – по всій Землі
розквітнуть маки,
І заспівають кобзарі пісні
про Харків,
І на відновленій ріллі
життя воскресне,
І всі чужинські кораблі
зламають весла.
Тоді відновиться Закон – і,
попри втому,
Святий Небесний легіон піде додому,
І стане плугом автомат, а
небо – синім,
І в ґрунт останній окупант
впаде з насінням,
І прямо з раю навпростець
повз степ і кручі
Крізь море соняхів Творець
прийде до Бучі.
І вийде мати за село
назустріч сину,
І будуть правда, і любов, і
Україна. ©Артем Сенчило
(11) Фінальна пісня
«Слава нашим ЗСУ й вільному народу»
Немає коментарів:
Дописати коментар