Соборність України – основа державності. День Соборності України – це нагадування, що сила нашої державі єдності народу в межах єдиної незалежної держави. Усвідомлення своєї ідентичності та спільної відповідальності за творення і майбутнє країни!
22 січня 1919 р. на Софійській площі у Києві було урочисто проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської народної республіки. Універсал Директорії засвідчив, що держави, створені українцями Наддніпрянщини на руїнах двох європейських імперій, об'єдналися єдину Велику самостійну і неподільну Україну. Українці утвердили свою єдність та згуртованість й упродовж 1919- 1921 рр. разом відстоювали незалежність своєї держави.
22 січня у день проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності.
7 фактів про День Соборності України:
Перемовини про об'єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською ініціювали лідери саме Західноукраїнської Народної Республіки.
1-го грудня 1918-го року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об'єднання двох частин України в одну державу.
У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися.
Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша демонстрація українців, адже в акції взяло участь понад 30 тисяч осіб.
Головна традиція Дня Соборності (зміцнилася наприкінці ХХ століття) – поява «живого ланцюга», що складається із людей з українською символікою. Учасники, тримаючись за руки, розтягуються, як живий ланцюжок, вулицями рідного міста, і навіть за його межами, між містами, по мостах через річки, поєднуючи береги і символізуючи єдність різних регіонів України.
21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, відбулася акція «Українська хвиля» одна із наймасштабніших акцій подібного роду в історії. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності. Цю акцію організував Народний Рух України (голова – Іван Драч, очільник виконавчого органу (Секретаріату) – колишній політв'язень Михайло Горинь). Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому, далі через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР. «Українська хвиля» простягалася на близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними радянського режиму, близько 450 тисяч осіб. За неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів.
Цього дня по всьому світу, де існують організовані об'єднання закордонних українців, відбуваються молебні за Українську державу! А останнім часом до української акції «живого ланцюга» приєднуються люди в інших країнах. Зокрема, у 2018 році до неї долучилося Посольство України в Канаді, яке провело урочисте прийняття до Дня Національної єдності.
То ж, візьмемося за руки, й скажем на ввесь світ в День Соборності та Злуки: «Ми – один нарід!»
Немає коментарів:
Дописати коментар