Мої щирі вітання всім друзям і колегам напередодні професійного свята Дня педагогічного працівника освіти, або просто - Дня Учителя! Із багатьох різних сценаріїв, із залученням деяких цитат з інтернету склала сценарій святкової програми до Дня Учителя на 2023 рік.
Матеріали за минулі роки, сценки з "Єралаш", уривки з просторів інтернету, зокрема уривки з матеріалів Наталії Харибіної - величезна подяка талановитій людині! Інших авторів не називаю, бо не пам'ятаю, де їх шукати. Тому не звинувачуйте мене, будь ласка, у плагіаті, бо я його щойно озвучила. Є авторські вірші моєї колеги, дуже талановитої жінки - Складної І. В. (вірш-абетка).
Тому ця "солянка" - безкоштовна. Та й зазвичай я НЕ продаю матеріали, я ними ДІЛЮСЯ. Якщо стане у нагоді - буду щиро рада! А якщо Ви впізнали свій матеріал, напишіть, будь ласка в коментарях під публікацією Прізвище та ім'я автора, та де його можна знайти (я додам у статтю посилання на оригінал).
ЗАВАНТАЖИТИ СЦЕНАРІЙ З МУЗИЧНИМ СУПРОВОДОМ ОДНИМ АРХІВОМ:
Сценарій святкової програми до Дня
Учителя 2023
Сценарій святкової програми до Дня
Учителя 2023
Педрада
щодо вечірки на День Учителя
(00) Святкові
позивні
1 сценка
(01) Лунає
3 дзвоники
«Вчителі»
сидять у рядок на сцені, чекають директора
Хімік: Цікаво, навіщо наша молода організаторка нас усіх зібрала?
Директор: Її звуть Маргарита Едуардівна. Ще молода, недосвідчена, всього не
знає, бажає працювати… Давайте вислухаємо!
Вибігає
педагог-організатор
Педагог-О: Добрий день, шановні колеги! Я зібрала вас сьогодні з приводу
культурно-розважальної програми до Дня учителя. Мені не все зрозуміло.
Директор: Що саме Вам не зрозуміло?
Педагог-О: Це просто дуже дивно! Хто міг написати таку програму, адже я
пропонувала поїздку до театру?
П-о показує листок,
на якому надруковано
ПЛАН
1. ПРИБИТТЯ
2. БУХАРЕСТ
3. ЗАБУТТЯ
Трудовик: Ні, ну це приблизний план. Традиційний, так би мовити.
Директор: Дайте но я гляну! Ну да – є помилки! Хоча план непоганий. Робочий
план!
Трудовик: (піддакує) Робочий!
Директор: А у Вас якісь зауваження і доповнення є?
Педагог-О: Ну, звичайно, хотілось би щось поміняти!
Фізрук: Тільки я Вас попереджаю:
«Бухарест» змінювати не треба, бо загубиться істинна мета поїздки.
П-О: Чому не потрібно? Я взагалі-то думала, що ми їдемо до Києва!
Англійка: Тут якраз все правильно! З англійської «rest» - відпочивати.
П-О: А до чого тут Бухарест?!
Фізрук: Ну, не хочете
Бухарест, тоді хай буде Бухавель! Навіть я знаю, що з англійської «well» перекладається як «добре»! Хоча з першою частиною слова – добре буде
скрізь!
П-О: Як на мене, то це якась занадто простá святкова програма.
Трудовик: А не скажіть! Бухарест! - він може включати в себе і танці, і
постановки, і екскурсії, і видовища, і фокуси…
П-О: Фокуси – це чудово! Але чому ж Ви тоді все це не розписали?
Фізрук: Просто «Бухарест» - це обов’язкова програма, а все інше – довільна!
Ну, як піде!..
Педагог-О: Колеги, колеги! Про що ви говорите? День Учителя буває лиш раз на
рік! Ми повинні його надовго запам’ятати, відпочити! Колеги з інших шкіл
вигадують щось незвичне, оригінальне…
Історик: Якщо бажаєте щось незвичне,
то пропоную тупо не прийти цього дня на роботу. 100% такого ніхто не робив! І
ми надовго запам’ятаємо, і діти.
Директор: Ага – ще й відпочинемо: і ми і діти!
П-О: ________________________________, як це – не прийти? Ви ж директор!
Директор: Марина Францівна, я пам’ятаю, що я директор! А Ви пам’ятали це минулого
року, коли порівняли мене з Поплавським?
Завуч: Чому Ви так цим
переймаєтесь! Ми ж повинні були якось пояснити відвідувачам кафе Вашу
пристрасть до караоке.
Педагог-О: Це все тому, що Ви не розважали колег. Треба зробити щось таке…
Наприклад, попросити очільника ОТГ запросити якийсь популярний гурт, співака…
Завуч: Гурт? Співака? Щас!
Ми ніяк на крейду, фарби й папір нічого випросити не можемо!
Фізрук: Та взагалі, навіщо нам цей
гурт? Навіщо взагалі гроші витрачати? Он нехай вчитель музики на синтезаторі
нам заграє!
Завуч: Ага! Новорічні руханки!
Педагог-О: Ні, для нас це зовсім не підходить!
Завуч: Дорогенька моя! До Вас був організатор (її, до речі, забрали до
психушки)… Хочете добру пораду? Якщо бажаєте впровадити щось нове – то Ваша
справа. Але прислухайтесь до дяді Колі – він знає всі наші традиції.
Педагог-О: Ну що Ви таке кажете!? Який дядя Коля! Якщо вже так невдало
закінчуються всі виїзні екскурсії, то я пропоную власними силами поставити
якусь п’єсу і показати її прямо тут – в нашому ліцеї, нікуди не виїжджаючи!
Наприклад «Бременські музики»
Фізрук: Нічого не вийде, бо
за будь-яких обставин «Бре-менські музики» завжди перетворюються на
«Бар-менські музики»
Педагог-О: Якої ви поганої
думки про своїх колег!
Фізрук: Попрацюєш з наше – зрозумієш усе!
(02) Фон
Вчителі
Ведучий 1: Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
Мить, коли учитель-математик
Каже: «Піднімайсь! До дошки йди!»
Ведучий 2: Мить, коли окрилений філолог
прорікає: «Пишемо диктант!»
А рішучий завуч б'є на
сполох;
«Кинь шпаргалку! Розвивай талант!»
Ведучий 1: Мить, коли усміхнений директор
на контрольну радісно
спішить.
А галантний дядечко-інспектор
документи в папках потрошить!
Ведучий 2: Коли тести пропонує фізик,
Музикант настроює рояль,
Як біолог марно сушить мізки,
а географ дує, як містраль.
Ведучий 1: Як історик датами морочить,
Фізкультурник п’ять кругів жене.
Як на англійській серенади строчать,
трудовик монтує «Шевроле».
Ведучий 2: Скільки б не судилося ходити
В перший клас читати «Букваря»,
Школу рідну будемо любити
Ту, де кожна вчителька – зоря!
Ведучий 1: Добрий
день, шановні вчителі!
Ведучий 2: У першу неділю жовтня у вас професійне свято. І
вирішили ми Вас сьогодні сердечно усіх привітати.
Ведучий 1: Ми просто учні, але ми вже так багато про Вас
знаємо.
Ведучий 2: Ми знаємо, що колись давним-давно Ви теж були
маленькими.
Ведучий 1: Коли Ви були маленькими, то мали власні захоплення,
схильності і мрії.
Ведучий 2: У характері кожної маленької дитини ховаються паростки
майбутньої професії.
Якщо є презентація з дитячими фото всіх вчителів
ліцею, то вона запускається і ведучі озвучують кожен слайд. Якщо презентації
немає, тоді можна просто озвучувати:
(03) Дитяча музика
Ведучий 1: Маленькі ________________________ таємно від
батьків ночами під ковдрою читали заборонені твори видатних зарубіжних класиків,
після чого їм снилися дивовижні сни, сповнені пригод. Одного разу їм наснився
Фауст в образі Гете і вони зрозуміли, що повинні нести його вчення у маси.
Ведучий 2: Маленькі _____________________ вивчили іноземну мову раніше, ніж
українську. Першим англійським ідіомам їх навчили хлопчаки в дворі. І вже набагато
пізніше вони дізналися, що ці ідіоми були не англійські.
Ведучий 1: Маленькі _____________________ були дуже допитливі. Озброївшись совочками, вони разом ходили
до пісочниці на свої перші археологічні розкопки. А коли починався дощ, вони
сідали під грибком і розповідали одна одній різні страшні історії. Тому, коли
вони виросли, вони стали істориками.
Ведучий 2: Маленькі ________________часто
дивували дорослих оригінальним баченням довколишнього світу. Вони любили
малювати портрети Менделєєва, але дорослі чомусь думали, що це не Менделєєв, а
дід Бабай, і від страху розбігалися. Але Юлії Миколаївні та Оксані Степанівні
це так подобалося, що вони вирішили стати учителями хімії.
Ведучий 1: Маленькі _________________ із самого дитинства мріяли працювати на комп’ютері і тицяли
пальчиками у екран строго бабусиного смартфону. А коли маленького екрану їм
стало мало, вони пішли працювати до школи, де були великі монітори і
клавіатура.
Ведучий 2: Маленькі ________________ були дуже добрими і любили бездомних тваринок. Бувало, впіймають у
кущах голодне кошеня, приголублять його, обігріють, напоять молоком і давай йому пояснювати, що видиратися на
стелю проти всіх законів фізики – дуже небезпечно. Молоко кошеня пило добре, а
от фізичні закони засвоювало погано. Тому Любов Миколаївна і Людмила Юріївна
вирішили стати вчителями фізики.
Ведучий 1: Маленькі __________________ любили рахувати до 10. дуже
любили музику. Їхніми улюбленими піснями були: «Ой, на горі 2 дубки», «Одна
калина за вікном», «Калина раз, два, три…». А ще вони дуже любили читати твори
про цифри. Так до дір були зачитали «Три мушкетери», «Дев’ть ярдів» та «12
стільців». Саме тому вони вирішили стати математиками у школі, де потрібно рахувати
до 12-и.
Ведучий 2: Коли ____________________ були маленькими, то часто проявляли свій командний
характер. Вони шикували дітей біля під’їзду і змушували їх ходити строєм. Усі
діти повертилися праворуч, і тільки маленький Віктор Васильович, якого мамка з
вікна погукала – повертався ліворуч і намагався втекти додому. Ця гра була
настільки захопливою, що всі вони стали вчителями фізкультури та захисту
України.
Ведучий 1: Маленькі класоводи
початкових класів відзначалися відповідальністю та принциповістю і дуже любили
передивлятися журнали. Спочатку вони передивлялися журнали «Барвінок» та
«Мурзилка», а коли подорослішали – їм стали довіряти журнали 1-х, 2-х, 3-х і
4-х класів. І ми щасливі, що саме ці маленькі таланти обрали таку важливу
професію – учитель та стали нашими першими викладачами.
Ведучий 2: Маленькі _____________ дуже любили переказувати різні історії,
які розповідали їм бабусі. І після того, як з «Ромео і Джульєти» вийшла
«Кайдашева сім’я», вони вирішили присвятити себе українській мові та
літературі.
Ведучий 1: Маленькі ________________________ дуже любили риболовлю та
полювання, адже завдяки цьому вони цілком легально могли роздивитися з чого
складається внутрішній світ фауни. А роблячи ікебану зі свіжоскошеного сіна,
вони вивчили всі особливості флори. Саме це й наштовхнуло їх на думку, що їхні
знання стануть у нагоді молодому поколінню, і вони стали вчителями біології.
Ведучий 2: Маленькі ____________________________ в дитинстві часто не слухалися батьків, вирушаючи самостійно в
далекі подорожі. Подорожували вони переважно у межах дитячого майданчика,
звідки приносили додому всілякий антикваріат. Вони малювали мапи та ліпили
глобуси з піску, а ще вправно визначали азимут. Саме за ним вони й знайшли
будівлю ліцею, в якій і почали викладати географію.
Ведучий 1: Маленькі __________________________ з дитинства
мали естетичний смак і захоплювалися прекрасним. Через це їхні бабусі часто
шукали свої нитки, простирадла і фуаміран. Дідусі і тата не могли знайти
риболовні снасті, гачки, молотки, фанеру, пляшки і склянки. Натомість мами
помічали появу, дивним чином з’явившихся в оселі, нових речей: ламп, квітів з
паперу, органайзерів, ляльок та машинок. І від гріха подалі відправили своїх
евгамовних дітей працювати до школи, чому ми дуже раді!
Ведучий 2: Маленьким ___________________________ в дитинстві батьки мали необережність подарувати барабан і
гуаш. Розфарбована підлога в радіусі від передпокою до балкона сохла досить
довго. А щоденні вранішні підйоми на шикування під стукіт барабанів не
сподобалися ні сусідам, ні самим батькам. Тоді Валентина Євгеніївна та Ірина
Василівна вирішили працювати у школі викладачами музики і художнього мистецтва,
адже де, як не в школі знайти однодумців!
Ведучий 1: Маленькі ___________________________ з дитинства полюбляли піклуватися про слабших. Бувало,
знайдуть на дорозі загублену дитину і давай піклуватися про неї: і батьків
знайдуть, і втішать, і психологічний тренінг проведуть, і так, ніби між іншим,
букву «Р» говорити навчать. Але найбільше їм сподобалося працювати в школі –
тут і дітей більше, і їхніх проблем. А вже вирішувати дитячі проблеми вони
люблять понад усе!
Ведучий 2: Маленькі _________________________________ з самого
дитинства піклувалися про своїх молодших братиків і сестричок, допоки батьки
були на роботі. Пізніше вони заріклися ще коли небудь зв’язуватися з малими
дітьми, проте від покликання не втечеш і вони опинилися в школі, де мають змогу
демонструвати всі свої вміння та навички, працюючи помічниками вчителя. З
їхньою допомогою інші вчителі мають змогу спокійно вести уроки, не
відволікаючись ні на що.
(03) Дитяча музика
Ведучий 1: Дитячі роки – вони незабутні. Діти ростуть і йдуть
до школи, де розвивають і відточують свої таланти. У школі формувалися в
особистості і наші вчителі. Дивимося!
(04) Фон - До чого дійшов
прогрес
2
сценка
Кілька парт, за якими сидять в ролі учнів: «учитель
фізкультури,
учитель географії, учитель математики, учитель
літератури, завуч, вчителька
англійської»
(05) Дзвенить
дзвінок. Входить учень, який представляє себе вчителем.
Учень: Ну, хто готовий відповідати?
Учитель
фізкультури (тягне руку): Можна?! Можна?! Ну-у…
Учень
(здивовано): Фізрук? Вивчили
домашнє?
Учитель
фізкультури: Ні, я хочу вийти.
Учень: Сиди! Надумався – вийти! Ще чого! Дітей не можна на
уроці випускати з кабінету!
Так… хто відповідатиме? М-да, як завжди добровольців
немає. Нулі! Тоді нам відповість, нам відпові-і-сть (дивиться в журнал)... Учитель географії.
Учитель
географії: Тільки що, так одразу
я! А чого я?
Учень: Ну, Миклухо-Маклай,
розповідайте нам, куди впадає Чорне море?... Не підказувати! Хто підказував? Не
знаєш? Соромно! Знову двійка! Ні! Це забагато! Одиниця! Третя поспіль! Дуже
погано. Ай-яй!
Учитель фізкультури
(тягне руку): Ну, пустіть… Я хочу
вийти! Ну дуже-е-е...
Учень: Навіщо?
Учитель
фізкультури: А я на вушко. (Шепоче)
Учень: А перерви мало було, га? Знову ухилятися від уроків?
Знаю я вашу породу. Чи може вуха пухнуть, га? Перекур? Та я вас наскрізь бачу!
А табличка множення, га? А 7 на 8, га? Мовчимо? Не вийде, Віктор Миколайович!
Математика – цариця полів.
Учитель
математики: Не полів, а наук… Смію
зауважити….
Учень: А вас ніхто не питав! Ясно? Мені краще знати!
Відповідайте, Оксано Пилипівно, чому дорівнює сума квадратних катетів?
Учитель
математики: Яких-яких катетів?
Учень: Не знаєте? Може, ви й про квадратну гіпотенузу
нічого не чули? Два, Оксано Пилипівно, два! Несіть щоденника! Прийдете завтра з
батьками! А ви, Валентина Миколаївна, чому сяєте, з хімією у вас все в порядку?
Не повірю! Відповідайте, при якій температурі кипить прямий кут? Що, повний
нуль? Абзац? Не знаєте? Ваша вчорашня виплакана трійка наказала довго жити! І з
лугами у вас теж… Не краще.
Зовсім погано. Тупо один бал. Так що ваша карта бита. На другий рік! Хай батьки
порадіють, яку ледацюгу виростили на свою голову. (повертається до класу)
А
це що за сторонні звуки? Учитель літератури! Хто би подумав! Сидять і
базікають. Ха!.. Так хай тепер Ірина Віталіївна нам розповість, в якому році
Шевченко написав свою «Лісову пісню»?
Учитель
літератури: Хто? Що написав? Я
забула... Пам’ятаю, що я вчила...
Учень: А-а-а-а!.. Вчила вона! Я знаю, як Ви вчила! Через
пень-колоду! Перевчила!.. Книжки в сумці, а хлопці в думці! Називається,
приїхали! Добре, хоч про Шеву чула. Великий футболіст! Хоч за це «три» втулю.
Слабеньке…
Заступник з виховної роботи дивиться Тik-Tok.
Учень (вихоплює
телефон): Люди добрі! Вона в «Тik-Toці» сидить! Встати, Юлія Альбертівна! Вирядилась, як
на дискотеку! І губи нафарбувала! Скромнішою треба бути! Тут вам не гульки! Не
гульки, я сказала!.. Щоденник! Бігом!
Завуч: Я забула...
Учень: А голову не забула?! Пам'ять у неї! Дівоча!
(06) Стукіт у двері
Англійка: Сan І come in?
Учень: Привіт, Ніно Олександрівно, явилися-не запилилися!
Де це ви пропадали? Знову каву пили? Швиденько до дошки. Відповідати.
Англійка: Oh yes of course! No problem!
Учень: Все, сідайте – два, Ніна Олександрівна.
Англійка: Чому? Я ж все вивчила!
Учень: У нас зараз не англійська мова!.. Ні, любі мої, так
справа не піде. Кінець року на носі. А ви, лобуряки отакі, двійок нахапали!
Одиниць! Так ви ніколи зі школи не підете! Чекаю завтра усіх на батьківські
збори!
(04) Фон - До чого
дійшов прогрес
Ведучий 2: Шкільні роки позаду. Веселі і не дуже. Скільки
передумано, переплакано, пересміяно, пережито! Людям, які не злякалися
повернутися до школи після закінчення педагогічних університетів – наша глибока
пошана!
Ведучий 1: Адже ми знаємо, про них усе. Знаємо, що вони
відчувають. Знаємо, що вони пережили. Знаємо навіть про що вони думають!
(07) Гонг
Один ведучий бере капелюх і підходить по черзі до
вчителів, яких називає другий ведучий.
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над вчителькою початкових класів, у якої більша половина класу –
хлопці) У Вашому класі більше
хлопців, ніж дівчат. Про що Ви думаєте?
(08)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над класоводом 4-В класу Кривошлик Л. І.) Що Ви думаєте, якщо наступного року у перший клас
прийдуть такі ж учні, як у Вас зараз?
(09)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над класоводом 1-В класу Гелеверою О. В.) З малечею так важко, стільки сил витрачається. Чи не
думали Ви про надбавку до зарплати?
(10)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над учителькою української мови
Лугіною Т. В.) Про що Ви
думаєте, коли перевіряєте наші контрольні?
(11)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над учителькою малювання Андрієнко
В. І.) Що Ви мрієте
намалювати досконало?
(12)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над учителем математики Юхтою
Ю. В.) Про що Ви думаєте після
семи уроків цифр, прикладів, задач?
(13)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над учителем фізкультури) Про що Ви думаєте, коли Іванов уронив Вам на ногу
гранату для метання?
(14)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над учителькою основ здоров’я
Сехно І. А.) Про що Ви думаєте, коли учні зірвали Вам урок?
(15)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над будь-яким учителем) Що Ви думаєте, коли Вас не взяли на проведення ЗНО?
(16)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над завучем Гречкою О. В.) Про що Ви думаєте, коли отримуєте черговий наказ про
проведення нових виховних заходів?
(17)
Ведучий 1: (Тримає
капелюх над директором Алексеєнко Н. М..)
І лише директор знає, щоооо…
(18)
(07)
Ведучий 1: Думки думками, але вчителі не можуть не обговорювати
нагальний проблем. Вони діляться своїми наробками, планами уроків, хобі й
уподобаннями, планами на вечір і сімейними таємницями. Словом, говорять про все.
Давайте підслухаємо!
2 учні
підходять з різних боків до присутніх. У одного – капелюшок із запитаннями, у
іншого – капелюшок з відповідями.
По черзі дістають: запитують – відповідають.
(запитання та відповіді в кінці сценарію)
(00) Заставка
Одинадцятикласники усі виходять на сцену, читають
вірші:
Кружляє осінь падолистом.
За вікнами жовтневий вальс
До ваших ніг скидає листя
І з шурхотом вітає вас.
По золотій – не по червоній,
Не в Каннах, а в Яготині
Доріжкою, що на осонні,
Крокуєте в задумі ви.
І нитки бабиного літа
Тремтять із перлами роси.
Схиляються в поклоні квіти
З молитвою «Іже єси…»
А кришталева прохолода
Щоранку підганяє час,
Щоб на подвір’ї біля школи
Ви радо зустрічали нас.
Питаєте, як наші справи?
Як наше самопочуття?
Чи добре їли, гарно спали?
Про настрій й просто про життя…
А у самих весь час на думці:
Де зараз буде ваш урок?
Як в класі не забути сумку?
Чи скоро продзвенить дзвінок?
І повертаючись додому
Із зошитами у руці,
Щодня долаєте ви втому
І мрієте про вихідні.
А з понеділка – знов робота,
Знов гамір, учні і дзвінки.
І з технікою знов гризота,
Бо в школі ж, в більшості – жінки.
І серед них, усім на диво,
Аж 10 вчителів-чоловіків,
Бо більше не знайшлось сміливих,
Як кажуть в свято «орачів».
Ну хто ж це може зрозуміти,
Як серед втоми і образ
Продовжувати нас любити
І вболівати за весь клас?
Ви нас навчали, ми – навчались:
Хто – як, хто – де і хто – коли…
Та назавжди запам’ятали
Абетку, що навчили ви.
Війна нам вносить корективи
В життя – роботу й навчання,
І геть туманить перспективи
Й проєкти завтрашнього дня.
Сьогодні раді привітати
Зі Святом Вчителя всіх вас.
Абетку хоче розказати
Весь випуск цьогорічний наш.
Дорогі вчителі нашого найкращого ліцею №3!
Від душі вітаємо вас із професійним святом і щиро
бажаємо:
Амбітних
і активних учнів,
Безхмарних,
безтурботних днів,
Веселих
друзів, жартів влучних,
Грошей
побільше в гаманці,
Ґречно
у хаті ґаздувати,
Добра,
достатку, доброти,
Енергії,
емоцій, свята,
Єднання,
щирості в сім’ї,
Життєвих
сил, жаги пізнання,
Зворушливих
і ніжних слів,
Искрити
серцем від кохання,
Ігнорувати
ворогів,
Їжакуватостей
– найменше,
Ймовірних
більше перемог,
Крилато
ввись здійматись легше,
Летіти
до самих зірок,
Мрійливо
будувати плани,
Натхненно
втілювати їх,
Охоче
розділяти з нами
Прогулянки,
пригоди, сміх,
Радіти
завжди, всім на подив,
Сміятись
щиро – від душі,
Тамуючи
від щастя подих,
Успішно
йти на віражі,
Феноменально
виглядати,
Хранити
віру у казки,
Цілеспрямовано
й завзято
Черговий
раз йти до мети,
Шалено
й пристрасно кохати,
Щороку
або двічі в рік
Ь
– М’яко злітати й приземлятись
Ukraine
Airlines-cruise,
Яскравих
вражень, спілкування.
Із Днем Учителя вас всіх!
А ця абетка-побажання
Хай буде вам як оберіг!
(19) Лунає фінальна вітальна пісня «Королеви й королі, кращі вчителі землі» у виконанні всіх та гурту «Незалежні» (слова пісні нижче) 👇
Капелюхи усних думок
|
|
ПИТАННЯ |
ВІДПОВІДІ |
|
1 |
Ви були при
свідомості, коли вирішили стати вчителем? |
Скоріше, ні.
Втім, не впевнена |
|
2 |
Вам буває
страшно вночі? |
Тільки коли
вип’ю кефіру |
|
3 |
Ви вмієте
брехати? |
З ким не
буває! |
|
4 |
Зазвичай Ви самі
вирішуєте конфлікти? |
Тільки вночі
і під ковдрою |
|
5 |
У Вас
трапляються напади безпричинного сміху? |
Так, і я
пишаюся цим |
|
6 |
Ви часто
робите друзям «пакості»? |
Не уявляю
життя без цього. |
|
7 |
Ви часто
готуєтесь до уроків цілу ніч? |
Не скажу і
під тортурами |
|
8 |
Ви часто
спите на роботі? |
Мені не
дозволяє фінансове становище |
|
9 |
Чи любите ви
співати в душі? |
А що ви ще
не бачили фоток?! То я вам зараз скину |
|
10 |
Чи часто ви
виходите на зв’язок із космосом? |
Коли
магнітні бурі |
|
11 |
Ви часто
їздите в громадському транспорті без квитка? |
Соромно
ставити такі запитання, знаючи мій характер. |
|
12 |
Ви часто
запізнюєтесь на роботу? |
Ну… Щось же
робити треба |
|
13 |
Ви часто
кажете компліменти директору? |
Якщо
директор накаже. |
|
14 |
Ви часто
витрачаєте зароблені гроші на дрібниці? |
Один раз,
але кожен день |
|
15 |
Коли ви
приходите додому, ваші діти встають і кажуть «Добрий вечір, учитель»? |
Це моє хобі. |
|
16 |
Ви слідкуєте
за своїми сусідами в бінокль? |
Можу
годинами, особливо в темряві |
|
17 |
Чи пишете Ви
вірші, приймаючи ванну? |
Взагалі
терпіти не можу |
|
18 |
Чи часто Ви
розмовляєте зі своєю собакою? |
Так, особливо
з підручником астрономії |
|
19 |
Яку рибу Ви
полюбляєте? |
У мене
просто немає на це часу! |
|
20 |
Чи любите Ви
ховатися від дітей у школі? |
Так.
Особливо із сурдоперекладачем |
|
21 |
Коли
зацвітає бузок, Вас тягне почати збирати мед? |
Ні, але
іноді мені цього дуже хочеться |
|
22 |
Надягаєте Ви
окуляри, коли дивитеся телевізор? |
Ні Боюся, що
від цього у мене розвинеться залежність |
|
23 |
Ви тренували
свою струнку поставу? |
Вмію
вишивати хрестом, змійкою і гладдю. Усе інше мені не до снаги |
|
24 |
Скільки
разів за ніч Ви вечеряєте? |
Зазвичай
десяти невдалих спроб достатньо |
|
25 |
Ви змогли б
намалювати губною помадою страуса на дзеркалі? |
Це стало можливим
завдяки безперервним тренуванням |
|
26 |
Ви любите
сидіти під час дощу на даху? |
Непогана
ідея! Треба спробувати! |
|
27 |
В чудову
місячну ніч до Вас часто прилітають інопланетяни? |
У мене це не
дуже добре виходить, а от моя сусідка в цьому професіонал! |
|
28 |
Ви отримуєте
подарунки на день Учителя? |
Про це в
щодня нагадую всім у Вайбері |
|
29 |
Ви часто
розмовляєте уві сні? |
Не знаю, у
мене для цього є чоловік |
|
30 |
Ви лаєтеся
нецензурно, коли перевіряєте зошити? |
Коли
прогнозують гарну погоду, то багато |
|
31 |
Ви любите рибалити? |
Тільки в
ресторані |
|
32 |
Чи добре
ладнаєте Ви з комп’ютером? |
Тільки в
безвихідному становищі |
|
33 |
Коли Ваш
учень не вивчив урок, Ви дзвоните його батькам? |
Ні, для
цього у мене є телефон |
|
34 |
Чи вважаєте
Ви себе супер-вчителем? |
Це звичайна
справа – і не дивуйтесь! |
|
35 |
Ви встигаєте
пообідати на роботі? |
Якщо ви
будете робити це разом зі мною |
|
36 |
Ви п’єте
перед сном склянку червоного вина? |
Так, і миттю
засинаю |
|
37 |
Ви берете з
собою на урок електрошокер? |
Саме цим я
відрізняюсь від інших |
|
38 |
Ви миєте
руки після роботи? |
Ні, після
цього у мене усе чухається |
|
39 |
Ваш чоловік
возить Вас на роботу? |
Про це
поговоримо без свідків |
|
40 |
Ви у захваті
від своєї роботи? |
Так. Але
миттю втрачаю свідомість |
"Королеви й королі" - переробка Н. Харибіної
Королеви й королі – кращі вчителі
землі
З нами ви на ЗНО, з нами ви на
ДПА.
Де знайти такі слова,
щоб подякувати Вам,
нашим рідним вчителям?
На уроках - друзі нам,
на перервах - тут і там
вірим ми Вашим словам.
Ви біля дошки, завжли красиві,
а ми з Вами такі щасливі.
ПРИСПІВ
Ви - королеви школи, Вас поважаєм
І кращих ми за Вас у світі не
знаєм.
Любі наші милі, даєте нам сили й
знання.
Ви - королеви школи, Ви -
справедливі.
Творці добра і чарівники Ви дива.
Вам бажає світла вся шкільна
велика рідня.
Розлетімось хто куди, Вам
залишаться зірки.
Сумувати будемо і Вас не забудемо.
Назавжди в серцях дітей.
Очі - повні доброти,
руки Ваші золоті,
Хай щастить Вам у житті,
душі вірні і святі, які роблять з
нас людей.
ПРИСПІВ
ДІЙОВІ ОСОБИ ЗАХОДУ:
2 ведучих, співаки, читці вірців.
(1 сценка) Хімік, Завуч, Педагог-організатор, Трудовик,
Фізрук, Англійка, Історик, Директор.
(2 сценка) Учень-вчитель, «учитель фізкультури, учитель
географії, учитель математики, учитель літератури, завуч, вчителька англійської»
РЕКВІЗИТ
4-5 парти, 8-10 стільців, 2 капелюха, листки з
«думками», проектор, екран, фонограми, ноутбук, Листок з написом для 1 сценки,
ПЛАН
1.ПРИБИТТЯ
2.БУХАРЕСТ
3. ЗАБУТТЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар