3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04. 11. 2020 року № 973–ІХ «Про відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди». ДЖЕРЕЛО
Григорій Савич
Сковорода – великий філософ залишив нам
щедру спадщину по собі;, обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду
свого – чисту та моральну… Великий наш філософ, який був у конфлікті з царем,
царедворцями й панами, багато від цих останніх у житті зазнав переслідувань,
заборон і обмежень…Але ж потоки творчого мислення Сковороди були такі потужні,
що вони, спадаючи із верховин у долину, ламали на своєму шляху усі колючки і
бур’яни, перестрибуючи через каміння гостре, і розливались широко по всім
роздоллі. Ольга Довгорук.
ДЖЕРЕЛО: У шкільних підручниках
його змальовують як аскета, відлюдника і моралізатора. Насправді ж Сковорода
був блогером, приватним репетитором та коучем-фрілансером. Не вірите? Ми готові
це довести: зібрали 7 фактів з його життя та цитати-поради сучасним вчителям та
батькам.
Сковорода — учень-індиго
Григорій народився в
козацькій родині, де дбали про освіту дітей: його старший брат Степан навчався
в Польщі, а Григорія в 7 років віддали в початкову дяківську школу. Сьогодні
таку дитину назвали б «індиго»: окрім шкільної науки малий Григорій мав багато
«гуртків» — навчався музичної грамоти та гри на інструментах, був солістом у
церковному хорі. До Києво-Могилянської академії вступив, коли йому було 16
років, і опанував тут 5 іноземних мов. Згодом Сковорода у своїх листах до
Михайла Ковалинського дасть йому поради, як досягти успіхів у навчанні: «Вони
такі: знання грецької і римської літератури, яке дається нічними заняттями,
втеча від юрби і мирських справ, зневага до багатства, піст і помірність,
коротше — зневажання плоті, щоб здобути дух».
Сковорода — студент-хіпстер
У Києво-Могилянській
академії Григорій Сковорода навчався з перервами протягом 10 років. Проте так і
не отримав диплом про вищу освіту. Річ у тім, що він найбільше цінував власну
свободу і брав участь, як би ми сьогодні сказали, у багатьох проєктах.
Філософські студії йому довелося перервати на кілька років, щоб співати у
придворній царській хоровій капелі. Як і годиться справжньому хіпстеру,
Сковорода зневажав високі титули і посади. За переказами, він зверхньо і
самовпевнено відповів імператриці Катерині II, коли та запитала, чому він їй не
вклонився: «Не бажав я тебе бачити, ти сама захотіла на мене подивитися. А як
же ти мене роздивишся, якщо я перед тобою удвоє зігнуся?»
Сковорода — вчитель-змінотворець
Кар’єру педагога
Сковорода розпочав у колегіумі в Переяславі — тут він викладав поетику. Але
робив це за власною програмою, нехтуючи усталеними методами, тож невдовзі його
звільнили. Ще в середині 18-го століття Сковорода застосовував принцип «вербальних
оцінок» — ставив учням не бали, а писав короткий фідбек на кшталт «справжнє
безглуздя» або «досить гострий», «зрозумілий». Попри відверті коментарі
Сковороди, студенти його дуже любили та поважали. Викладаючи пізніше у
Харківській колегії, Сковорода запрошував студентів до себе додому, був з ними
у дружніх стосунках. У своїй педагогіці спирався на принцип природності. Казав
так: «Яблуню не вчи родити яблука: вже сама природа її навчила… Учитель і лікар
— не лікар і вчитель, а тільки служитель природи».
Сковорода — новатор профорієнтації
Сковорода найбільше
відомий нам своєю філософією «сродної праці». Ця ідея була бунтівна і
новаторська для його часу, адже батьки споконвіку вважали, що знають краще за
дітей, який фах престижний і успішний. Філософ наполягав: слід робити в житті
те, що приносить людині радість і щастя. «Цілком мертва людська душа, яка не
вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб
випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм
синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в
оркестрі».
Сковорода — чайлдфрі
Григорій Сковорода
свідомо вирішив не пов’язувати себе шлюбом та родинними обов’язками. Кажуть,
він навіть втік з-під вінця в день свого одруження. Правда це чи ні, однак
Сковорода мав дуже глибоке розуміння виховання дітей. Сучасним батькам
Сковорода радить: «Є два головних батьківських обов’язки: благо родити і благо
навчити». Роль батьків філософ метафорично порівнює з деревом та плодами: «Як від
яблуні соки до гілок її течуть, так батьківський дух і норов переходить до
дітей, аж поки ті не відійдуть і самі не вкореняться».
Сковорода — сучасний коуч
Як відомо, Григорій
Сковорода мав чимало конфліктів із представниками влади й тодішніми освітніми
управлінцями. Тому філософ вирішив навчати свого найкращого учня Михайла
Ковалинського дистанційно. У листах до нього Сковорода дає настанови та мотивує
Михайла в дусі сучасних коучів — підбадьорює, пише, що вірить у сили і талант
свого учня: «Вправи через помилки ведуть нас до витонченості письма». Сковорода
також спонукає Михайла мислити, а не зазубрювати науку з книжок:«Хто думає про
науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б
зовні він і здавався бездіяльним». «Не розум із книг, а книги із розуму
народилися. Хто очистив свій розум чистими роздумами про істину, той подібний
до дбайливого господаря, що викопав у своєму домі джерело чистої води».
Сковорода — мандрівний блогер
У мандрах любомудр
Сковорода провів понад 20 років: зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4
години на добу, грав на сопілці, багато писав, хоч за життя не видав жодної
своєї книжки. Сьогодні ми б сказали, що він досяг вершини майндфулнесу — вмів
насолоджуватися кожною миттю життя. У своїх творах саме цього і вчить кожного з
нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з
нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш
скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу
свою». ДЖЕРЕЛО
Немає коментарів:
Дописати коментар