Акція "В традиціях високої звитяги" 2022

На виконання листа МОН України від 14 квітня 2022 року № 1/4142-22 «Про організацію роботи закладів позашкільної освіти», наш ОЗО ЯНВК №3 приєднується до Всеукраїнської краєзнавчої акції учнівської молоді «В традиціях високої звитяги», що проводиться Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді.

Метою акції є: сприяння вихованню патріотичних почуттів у дітей та молоді на переможних традиціях українського народу, його воїнів і бунтарів, громадсько-політичних лідерів, діячів освіти і науки, культури і мистецтва – усіх, хто своєю діяльністю наближав державність та незалежність України.

Популяризуючи краєзнавчі дослідження вихованців нашого навчального закладу, представляємо роботу учня вже 8-А класу Висоцького І. "Олександр Степанович Непорожній - Жив у Яготині незвичайний чоловік", з метою привернути увагу суспільства до постатей, чия віра, сила і талант можуть стати взірцем для наслідування молоддю у цей складний час.

#УДЦНПВ #краєзнавство2022 Український державний центр національно-патріотичного виховання @UDCNPV

ПОВНУ РОБОТУ АВТОРА МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ, ПЕРЕЙШОВШИ ЗА ПОСИЛАННЯМ

ЖИВ У ЯГОТИНІ НЕЗВИЧАЙНИЙ ЧОЛОВІК

Висоцький Іван

8-А клас

Київська область

6 січня виповнився 101 рік від дня народження випускника, а згодом – учителя нашої школи, людини з великої літери Олександра Степановича Непорожнього. (Додаток А)

«…жив у Яготині незвичайний чоловік – Олександр Степанович Непорожній, учитель, письменник, любитель старовини. Він створив тут краєзнавчий музей, картинну галерею, встановив (на початку 70-х, без дозволу «згори») пам’ятник Шевченку, чим дуже налякав місцеву владу. (Додаток Б)

А ще Непорожній О. С. зробив неможливе — відновив флігель. Таке під силу лиш його темпераментові,» - так писала про нашого земляка газета «Голос України» у 2004 році. (Додаток Б)

Олександр Непорожній навчався у Яготинській школі №3. Він ріс допитливим хлопчиком: любив читати, малювати, із задоволенням грав у шкільній драматичній студії. Після закінчення школи, у нього навіть сумнівів не було – вступив до Київського учительського інституту. Вітчизняна війна чорною смугою перекреслила життя – бої, полон, втеча, концтабір… Але вижив! Після війни не зрадив своєї любові до школи – почав працювати вчителем української мови і літератури у нашій школі і паралельно закінчив з відзнакою Черкаський педагогічний інститут.

З 1960 року музейне будівництво стало справою життя Олександра Степановича. Він підніс місцеве краєзнавство на рівень творчості й науки, бережливо плекав наш український характер. «Пам’ятаю його в сорочці-вишиванці під сірим піджаком, що здавалося трохи дивакуватим на тлі повальної брежнєвської епохи «плюс русифікації» всієї країни. Мова — мелодійна й чиста, але в ті знівечені часи різала вухо. Завжди кудись поспішав, з кимось сперечався, щось відвойовував, чимось опікувався...» - згадувала незалежний журналіст Тетяна МакКой. (Додаток В)

Олександр Степанович міг розповісти про особисті зустрічі з відомими людьми, які довіряли йому і цінували його думку. Гостювали у нього і Дмитро Білоус, й Іван Цюпа, і Василь Большак, Михайло Чабанівський, Степан Олійник, Анатолій Хорунжий, Олекса Ющенко, Михайло Масло, Дмитро Усенко, Микола Лукаш, Володимир П'янов, шевченкознавець Петро Жур. Своїми мріями ділилася з Олександром Степановичем і Катерина Василівна Білокур, коли він у Богданівці годинами слухав розповіді цієї геніальної і смертельно хворої жінки.

Історичний музей, картинна галерея, музей освіти, флігель Тараса Шевченка, музей-садиба К. Білокур у с. Богданівці, краєзнавчі музеї у Сулимівці та Капустинцях, археологічний музей села Добраничівка, Алея Слави і Алея Героїв в Яготині – це все дітища однієї людини, душа якої досі витає в нашім краї, а світлий розум живить нас і сьогодні, надихає на творчість, яка набувається століттями, а проявляється в окремих особистостях. (ДодатокГ)

Десятиліттями Непорожній захоплював земляків своєю кипучою енергією дослідника-краєзнавця, педагога, літературознавця, людини глибокої ерудиції з обдаруванням художника, поета і актора.

Зі смертю Олександра Степановича, 14 березня 1998 року, над Яготином зникла аура доброчинності і небайдужості за культуру нашого міста, зникла, ота невгамовна енергія добропорядності і вибагливого смаку історії, для якої він жив і часткою якої став.

ДЖЕРЕЛА

1. Яготин. Українське життя https://m.facebook.com/1446702885566307/photos/a.1671428449760415/2259342160969038/?type=3

2. Олександр Степанович Непорожній - Яготинський НВК №3 - 13 випуск новин "Планета №3" – Електронний ресурс – Шлях доступу: https://youtu.be/7AafYot2Z6Y

3. Шкільний сайт: http://yahotyn-school3.edukit.kiev.ua/news/id/1738/vn/%D0%96%D0%B8%D0%B2-%D1%83-%D0%AF%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96-%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA/

Додаток А