Доброго вечора, ми вчителі з України!

Війна в Україні порушила життя всіх українців без винятку. Лексика збагатилася новими словами та ідіомами, накшталт "руський воєнний корабль..." та "Доброго вечора, ми з України!"
Це дуже сумно. Сумно і те, що діти позбавлені навчання та й дитинства загалом... Багато наших випускників зараз боронять нашу неньку-Україну. І завдання вчителів тепер, на мою думку, підбадьорити їх та нагадати, чому їх вчили у школі...

Вчителька з України, Комиса Ірина, опублікувала у FaceBook звернення до своїх вже дорослих учнів. Надзвичайно потужні слова! Вони вразили мене настільки, що я не втрималася й додала вступ і один з пунктів. 

Думаю, нашим захисникам не вистачає таких слів підтримки від людей, які навчали справедливості, чесності, порядності, доброти. Вчителі - окремий фронт, який теж здатен дати до рук "щита" своїм вихованцям. 

Так, Ви можете сказати, що мені, як вчителю, і всьому вчительству в цілому негоже давати такі поради. Але, на даний момент, я особисто, мушу визнати - ми лукавимо. Адже саме зараз, коли росія підло напала на Україну, коли нищить наші міста та вбиває наших людей та дітей, не час для "панькання". Нас вбивають. Ми мовчати не будемо! Ми не підемо добровільно у небуття! 

Дітки мої, всі, кого я навчала, хто мене пам'ятає, почуйте мої слова! Цього разу я не стану лукавити, я скажу правду. Ми незримо-потужною силою стоїмо за вами разом із вашими матерями!