Вітаю всіх друзів і колег! Незабаром день усіх закоханих - День Святого Валентина. Інтернет вже рясніє безліччю сценаріїв. На жаль, карантинні обмеження і цьогоріч "зривають" нашим школярам усі туси. Сценарій до дня закоханих "Формула кохання" (або "Чортова школа"), конкретніше - сценка до Дня святого Валентина мною вже написана. За основу я взяла (та де там основа!) - улюблений з дитинства мультик "Чертёнок №13", переклавши його на українську мову. У якості режисера-постановника можна взяти сам мультик:
Сценка до Дня
Закоханих:
«Формула кохання у
Чортовій школі»
Ведучий: Автори
постановки попереджають глядача, що вони категорично не згодні зі шкільною
програмою, прийнятою у чортів.
Перед початком уроків.
Клас. Лунає дзвінок. До класу входить чорт-учитель.
Учитель:
Тема сьогоднішнього уроку: "Кохання". (за партами лунає хихотіння маленьких чортенят-учнів) Це не те, що
ти думаєш 57-а! Кохання у нас, чортів, не як у людей. Кого повинен любити чорт?
(звертається до учениці)
57-а: Ну, інших чортів, мабуть?
Учитель: Гм.
Одиниця, з мінусом! Себе, себе і лише себе! Увага! Увага, клас – будьте уважні!
(видає звуки фанфар і до класу заїжджає
манекен-дублер учителя. Вчитель починає обціловувати та прихилятися перед
манекеном). Рідненький мій! Золотий мій! Брильянтовий! (манекен увозять) І вся любов! Проте, мало лише любити… (помічає спізнившогося) 13-й – завмри!
(чортеня завмирає але намагається виправдатися)
13-й: Я…
Спізнився… Я… У мене… (тим часом в його
портфелі щось шевелиться і сопе. Чортеня закидає сумку під парту)
Учитель: Та
замало лишень любити себе. Кохання у нас, чортів – це любов до себе + повне,
стовідсоткове на-чха-ння на інших. Приклад: 57-а, ти сидиш у трамваї і входить
старий Чорт. Що потрібно зробити?
57-а:
Хі-хі-хі. Ну, мабуть, поступитися місцем?
Учитель:
(сміється) Типова помилка
інтелігента. Ану, брись! (57-а «зникає»
за парту) Увага сюди! (учитель сам
сідає на бутафорське місце трамвая) Потрібно НА-ЧХА-ТИ! (демонструє). І – без проблем! Вдома
мусить сидіти старий Чорт, а не тинятися чорт зна де! Запишіть: «Любов до себе
і начхання на інших – ось правила, які можна віднести до всіх чортів. На
відміну від кохання людського, яке є ніщо інше, як плід хворобливої фантазії, наше,
чортове, кохання існує реально і просто життєво необхідне кожному, поважаючому
себе чорту. Загалом – люби себе, чхай на всіх, і в жѝтті матимеш ус…..пíх! (помічає 13-го і тихенько підкрадається до
нього)
13-й:
(тим часом чаклує, сховавшись за
підручником) Ене-бене-раба (зʼявляється
шматочок цукру, яким він годує когось у своїй торбині). Ене-бене-раба. Ене-бене-…
Учитель: …Раба!
13-й: Ой!!! (лякається
і падає зі стільця)
Вчитель:
(помічає торбину, що плямкає) Тринадцятий,
як це розуміти?
Дракончик:
(висовується з торбини) Хочу ще! (13-й бере його на руки, притискає до себе)
Вчитель:
Цікаво!.. Тринадцятий, про що я щойно розповідав? Ну-с, тринадцятий, кого
повинен любити чорт?
Із задніх рядів йому підказують:
-
Люби
себе…
-
Чхай
на всіх…
13-й:
Люби – всіх…
Учитель:
Всіх?!?! (і втомлено падає на стілець)
А як же ти будеш жити? Жити, я тебе питаю, будеш як?!?!?! (забирає у чортеняти Дракончика) Що ж, у такому випадку, розмову
про кохання ми продовжимо в кабінеті директора… І ще я хочу…
Дракончик:
Хочу ще!
13-й:
(вихоплює Дракончика, притискає до себе) Не
віддам! Це – мій Сьомушка. Мій друг.
Учитель:
Що?! Друг?! Я вам покажу! Я з вас повибиваю всі ці людські прибабахи! Надивилися!
44-й, що повинен зробити чорт із другом?
44-й: Начхати!
І без проблем!
Тут у клас залітає чортиця, розкидаючи все навкруг.
Учитель:
Ти хто?
Чортиця:
(Жує яблуко) Ммм… А я – це… Мого тата
сюди перевели… І мене… Це… До вас… Новенька я.
Учитель:
«Кохання» вже проходили?
Чортиця:
Ха! (починає демонструвати: дістає
манекен, наряджає його, наносить макіяж, цілує, «складає» всіх учнів штабелями
біля ніг манекену і тричі чхає на всіх. Всі по черзі «зникають»)
Учитель: Браво!
Браво! Всім проявитися! Ну-с, Тринадцятий, тепер ти зрозумів, кого повинен
любити чорт?
13-й:
Зрозумів. Здається… Здається – її.
Чортиця: (у шоці) Ой!
Учитель: Ей-ей-ей-ей-ей,
Тринадцятий! Завмри!
13-й: (починає чаклувати, у Чортиці зʼявляються
крила) Ене-бене-раба!
Вони танцюють, кружляють, грають у мʼячик, Дракончик
з ними разом.
Раптом лунає дзвоник
Учитель:
Тринадцятий, тринадцятий, чого ти стоїш стовпом? Відімри!
Чортиця:
(приходить до тями) Ти що, з глузду
зʼїхав? Любити треба себе! Себе треба любити, дурень такий! Я тату скажу! (розплакалася і пішла з класу).
13-й сумно повертається за парту, сідає, журиться.
До нього тулиться Дракончик.
Учитель: М-да,
Тринадцятий, погано у тебе з «Коханням» - двійка у тебе по «Коханню». Так кого
ж все таки має любити чорт?
Дракончик: Мене… Тебе… Всіх! (простягує 13-му грудочку цукру) Хочеш цукру, га?
Лунає фінальна музика
Немає коментарів:
Дописати коментар