БЕСІДА
Бій під Крутами (Чернігівська обл.). Окрема сторінка української історії, виведена кривавим чорнилом. Героїчний подвиг юнаків, які не мали особливої військової підготовки, які грудьми встали на захист Батьківщини.
Події
29 січня 1918 року, що відбулися на залізничній станції «Крути», в 130
кілометрах від Києва, обросли міфами. Свого часу радянська історіографія
замовчувала цю сторінку минулого. Наприклад, в енциклопедичному виданні
«Великий жовтень і громадянська війна в Україні» автори всього лише написали,
що в січні 1918 року біля станції Крути йшли запеклі бої між радянськими
частинами і військами української буржуазно-націоналістичної контрреволюції.
Займаючись чистотою марксистсько-ленінської концепції, кремлівські ідеологи найменше
дбали про дослідження історичної дійсності. Тільки в роки незалежності України
історикам вдалося розповісти світові правдиву хроніку героїчного подвигу
молодих патріотів.
У загальній уяві досі живе міф про 300 загиблих студентів. Командир бою Аверкій Гончаренко чітко написав у спогадах, що втрати сягали «до 250 юнаків, одна чота (до 30 людей) студентів і 10 старшин». І при цьому не зазначив, скільки вояків вийшли із бою живими. Сучасні дослідження доводять, що втрати склали від 76 до 83 вбитих і поранених студентів та гімназистів. А куди ж поділись кілька сотень крутян, які повернулись із поля бою? Дехто навіть дожив до поважного віку в Україні.
https://texty.org.ua/articles/82505/40_gerojiv_jaki_vyzhyly_pid_Krutamy_Korotki-82505/
Юні, необстріляні хлопці були кинуті у сніг, завірюху, на
стримання армії противника, щоб затримати його, поки уряд Української
республіки евакуюється у безпечне місце. Уявіть себе на їх місці: поле, сніг,
мороз, смерть…
Чи змогли б ви тaк?
(обговорення)
Немає коментарів:
Дописати коментар