Вітаю, колеги! До дня вчителя переробила "під себе" цікаву притчу-сценку про "Дракона і Вчителя". Знайдено на просторах FaceBook. В кінці - фінальна пісня-переробка від Натілії Харибіної.
Сценарій до Дня Вчителя «Дракон і Вчитель»
Мужик: Дракон! (кличе тремтячим голосом)
Дракон: Я! (відгукнувся з печери)
Мужик: Виходь на світ божий, погань нечиста.
Дракон висунув з печери
здивовану голову. Мужик випустив
з
рук дубину.
Дракон: Повтори?
Мужик: Виходь на світ божий, погань нечиста, (перелякано прошепотів Мужик.) Будь ласка.
Дракон вийшов.
Дракон: Ну?
Мужик зібрався з духом.
Мужик: Битися будемо. Не на… Як же там? Хвилинку. (Дістав з-за пазухи
листок паперу, прочитав і
сховав назад.) Битися будемо, не на життя, а на смерть!
Дракон: Впевнений?
Мужик: У чому?
Дракон: У необхідності битви.
Мужик: Так. У будь-якої дії
є
наслідки. Я — твій наслідок за викрадення
царської доньки.
Дракон:
Ух ти! Навіть не затнувся жодного разу. Репетирував?
Мужик скромно кивнув.
Дракон: А тобі самому навіщо це потрібно? Ти не з Богатирів, судячи із запаху.
Я правий?
Мужик: Майже. Я вільнонайманий Богатир.
Дракон: Вільнонайманий?! Це
як?
Мужик: Ну, загалом-то я
вчитель, але
інколи берусь за різний підробіток,
не пов’язаний з написанням конспектів.
Дракон: Навіщо?
Мужик: Гроші потрібні.
У меня тридцять
двоє дітей у класі.
Дракон: Зрозуміло. А про захист не чув?
Мужик: Чому ж? (Мужик став
у захисну позу) До битви я добре підготувався. Дві книжки прочитав.
Дракон: Про битви?
Мужик: Одна про битви, інша з кораблебудування.
Дракон: А її навіщо?
Мужик: Цікава.
Дракон: Дивак. (посміхнувся) Добре, час битву
починати, у мене ще справ повно.
Мужик: Так. Мені теж ще на репетиторство бігти.
Дракон: Нервуєш?
Мужик: Помітно?
Дракон: Дуже. (кивнув) Нападай.
Мужик підняв дубину з землі. Глибоко вдихнув, замружився, підняв дубину над головою
і, голосно закричавши, побіг на Дракона.
Дракон: Очі відкрий — мимо пробіг.
Мужик: Це тактична хитрість. Так треба. (збентежився)
Розмахнувшись, він вдарив Дракона по лапі: дубина відскочила Мужику в лоба.
Дракон: Зілля забув випити?
Мужик:
Зілля? (перепитав, потираючи лоба)
Дракон: Ну, вакцина така
спеціальна для сили. У тебе ж нема богатирської сили, отже, тобі потрібно зілля. Ти у Баби-Яги не був, чи що?
Мужик похитав головою.
Дракон: Дивак! Без зілля тобі мене не здолати.
Мужик: Зовсім ніяк? (засмутився)
Дракон: Зовсім. Залиш
цю
справу Богатирям, а сам іди репетиторствуй.
Чого ти взагалі сюди прийшов? А якби я був
у поганому
настрої та й спалив би тебе?
Мужик: Гроші ж потрібні. Тридцять двоє
дітей. А за звільнення
Царівни обіцяли кругленьку
суму. Навіть
репетиторством стільки не заробиш.
Дракон: Пиши більше планів,
роби
більше презентацій!
Мужик: Мої презентації вже в кожного
вчителя
є. Вони якісні, нові.
Людям ще
не скоро знадобляться.
Дракон: А ти роби так, щоб
вони швидше
ставали
непридатними для користування, тоді частіше купувати будуть.
Мужик: Я краще на Драконів ходити буду.
Дракон: Ти диви-но, який правильний!
Мужик: Зате мені ні перед ким не соромно. І ніхто про мене нічого поганого не скаже.
Дракон: Дивак!.. Слухай, Царівну я тобі не віддам. У мене на неї свої плани.
Мужик: З’їси?
Дракон: Ні. Мені Принца іноземного приманити треба, Царівна приманкою буде. Потім додому її
поверну.
Мужик: А якщо Богатирі прийдуть?
Дракон: З ними я домовлюсь. А тобі ось що скажу: кидай свою вольнонайману діяльність! Якщо тебе з’їдять чи дах поїде, хто про твоїх дітей піклуватися буде?
Мужик: А годувати чим, навчати за що?
Дракон: Реферати будеш писати.
Зараз, почекай.
Дракон зайшов у печеру й
повернувся з
важким мішком в лапі.
Дракон: Мені
потрібно десять тисяч рефератів. Це завдаток. Будеш
приносити по реферату в місяць. Зрозумів?
Мужик: Я стільки не проживу.
Дракон: Ти не знаєш цього напевно (махнув лапою). То що, берешся за моє замовлення?
Мужик: Питаєш!
Мужик потягнув
мішок
в бік села.
Дракон провів
його поглядом, посміхнувся і пішов назад
у печеру.
Царівна: Тобі справді потрібні оті десять тисяч рефератів?
Дракон: Абсолютно не потрібні.
Царівна: Я так и думала.
Допомогти схотів?
Дракон кивнув.
Царівна: А чого просто так золота не дав?
Дракон: А він би не взяв. Він правильний. Листа до Принца
дописала?
Царівна: Ага. Он, на скрині лежить. Жалісливе, ледь сама не повірила. А не боїшься, що твоє золото того
Мужика зіпсує?
Дракон: Таких нічим не зіпсуєш. А якщо він хоча б половину своїх
дітей виховає такими ж, як він сам, то саме ними будуть пишатися
і ставити іншим в приклад. А якщо в світі
все буде погано — з них вийдуть зразкові орієнтири добра. Подивимося через пару сотень років, що з того вийде.
Лунає
пісня «Королеви й королі» у переробці Харибіної Н. на мотив пісні «Королева
ночі» О. Полякової
Автор : Роман Седов
(переклад і редакція під свої потреби Большакова Ю. А.)
Немає коментарів:
Дописати коментар