Вітаю всіх своїх друзів! Літо розпочалося роздумами: відпочивати чи потроху готуватися до нового навчального року? Бо потім працювати у режимі "аврал" трохи складно. І тому я зупинилася на другому пункті. За планом педагога-організатора на 2020 - 2021 навчальний рік першим заходом, для якого потрібен сценарій, є БДР - безпека дорожнього руху. І вчора, порившися у "сховках", знайшла вікторину запорізької обласної бібліотеки для дітей "Юний читач", яку вони опублікували 2018 року. Сценарій мені сподобався, проте я дуже люблю щось переробляти "під себе". Тому стрічайте: компелятивний сценарій театралізованої вистави з БДР "Казкова країна Дорожніх Знаків". Більшість діалогів - мої, деякі елементи я залишила авторські. Для порівняння, я внизу статті залишу оригінальний сценарій.
Якщо Вам сподобається мій варіант - завантажуйте, користуйтеся безкоштовно! Якщо стане в нагоді сценарій оригіналу - теж без проблем, але пам'ятатйте про авторське право і обов'язково вказуйте посилання на джерело. Я ж з радістю прийму Вашу подяку у вигляді кліку на будь-який рекламний банер на блозі.
Озвучка знаходиться внизу статті.
Озвучка знаходиться внизу статті.
Як скачати документ
"Казкова країна Дорожніх Знаків"
У залі здалека чути звук падаючої ступи. Входить баба Яга, тягне за собою ступу, з якої стирчить мітла.
Баба Яга: Трясця. А щоб тебе пофарбували у колір дешевого ламінату, стара дерев’яшка. (звертається до дітей) Летіла у ступі над містом. Як раптом вона закректала, закудкудакала. Відчуваю халепу: зараз станеться аварія. Довелось зробити вимушену посадку посеред дороги і йти пішки додому в ліс через усе місто. Спробувала перейти дорогу, але мене ось такий гарний лицар зупинив (показує на патрульного поліцейського, що стоїть попід сценою). Правда, лицар без шолома, шаблі, булави, та й одяг у нього якийсь кумедний. Свистить у якусь сопілку маленьку, зупиняє. А як підійшов – то каже: "Як вам, бабусю, не соромно! Хіба ви не знаєте, що дорогу треба переходити на перехресті, там, де є світлофор або "зебра"?
По-перше, яка я йому бабуся, мені лишень триста років виповнилося.
По-друге, ну чого ти свистиш? Хіба не знаєш, що негарно, звертаючись до жінки, свистіти. Я, як порядна жінка, на свист не озираюсь.
А по-третє, мені що – зебру за собою тягати, щоб дорогу переходити. І де мені її взяти – тут же не Африка.
А він мені каже: "Вчіть, бабусю, правила дорожнього руху". Які такі правила?! У нас у лісі ніяких правил немає – одні лише звичаї. Куди бажаєш, туди і летиш, як хочеш, так і рухаєшся.
А він показує мені на опудало, що очами різнокольоровими підморгує. У нас в казковому лісі такого страховиська зроду не було! І знову мені повторює: "Вчіть, жіночко, дорожні знаки"! (Повертається до поліцейського) Обманюють ваші знаки, як остання, вибачаюсь, лисиця у лісі.
Ось якось йшла я довго пішки, втомилась, їсти хочу.
Онде бачу – знак. Ось, будь ласка, з собою забрала – на згадку (дістає зі ступи знак "Ресторан або їдальня").
Бачите, що намальовано? Виделка та ніж. До вечора чекала – так ніхто й не нагодував! І черствої кірочки не виніс!
А ось ще один знак: обіцяв м’якеньку постіль! (дістає зі ступи знак "Готель або мотель").
Брехун! Провалялася на землі під ялинкою всю ніч і ніхто, крім їжачка, й не підкотився!
А ось, гляньте, ще один знак (дістає зі ступи знак "Рух на велосипеді заборонено").
Як побачила я того велосипеда, так зраділа – ступа моя на солярі, а вона дорогуща, мов корона Кощія Безсмертного, ще й ламається постійно, бо стара вже. То ж я й подумала: пересяду-но на велосипеда – транспорт економний, екологічно чистий, прав ніяких не потрібно – та більше не матиму тієї мороки! Але… скільки не дивилась навкруги – жодного велосипеда! Обдурили довірливу бабусю! Хіба ж це порядно? (до поліцейського) А ще представники такої солідної правової організації! Ганьба!
А ось іще одне непорозуміння – «Фіг-вам» називається, в таких ще індіанці живуть. (показує знак "Кемпінг").
Думала, хоч у індіанців переночую та конем розживуся – де там! Ні-чо-гі-сінь-ко! Ні житла, ні коня, ні індіанця! Сяк-так завела свою ступу та ось тут у вас і опинилася: голодна, холодна, змучена! Чого регочете? Ось як я вас усіх зачарую!..
(Поліцейський виходить на сцену)
Поліцейський: Інспектор Царевич. Чим можу допомогти, громадянко Яга?
Баба Яга: Ти диви – Царевич! Ви часом не родич мого небожа Івана?
Поліцейський: Ні, шановна. Я сам по собі Царевич.
Баба Яга: Зрозуміло! І мабуть, поважна особа у місті?
Поліцейський: Не скаржуся – таки маю певний вплив.
Баба Яга: Що, й допомогти можеш?
Поліцейський: Звісно, бабуню. То що у Вас сталося?
Баба Яга: Та аварія у мене – ступа зламалася. А у вашому місті здуріти можна – нема кому й допомогти бідній бабці! Всі ваші дорожні знаки – браковані!
Поліцейський: Чому ж це вони браковані?
Баба Яга: Бо нічого не справджується з того, що вони – брехуни – обіцяють!
Поліцейський: Чому не справджується?
Баба Яга: Ось цей – обіцяв нагодувати і не нагодував!
Поліцейський: Цей знак нікого не годує. Він лише означає, що поруч є ресторан або кав’ярня. Треба було пошукати, і там би Вас нагодували.
Баба Яга: Ото дурна баба! І як я одразу цього не зрозуміла? А оцей – обіцяв ліжко м’якеньке.
Я по ньому вже й стукала, й грюкала, і благала, і навколішки ставала – не розчулила! На землі холодній спала! А у мене ревматизм!
Поліцейський: Цей знак вказує, що поруч є готель. Чому не пошукали?
Баба Яга: Я що тобі – шукачка, готелі шукать? Я чесна Баба Яга, яка чарами володіє, у лісі живе, а у нас все на чарах тримається. Стукнув на картинку – намальоване й вискочило! А у вас? Все якісь знаки та вказівники. Тільки й знають, що «означають» та «вказують»! Незручно так!
Поліцейський: Таки не зручно. Але ж ми – не чарівники. Що Вас ще засмутило, бабуню?
Баба Яга: Та ось це опудало – обіцяло мені велосипед, але з нього легше душу витрясти, аніж оту екологічну диво-машину!
Поліцейський: Цей знак означає, що тут не можна їздити велосипедами. Бачите – червоним обведено? Отже – заборона!
Баба Яга: Чого це тут не можна велосипедами іздити? А отим «Звіро-іномаркам» можна?
Поліцейський: Ото ж бо через те, що тут їздять, як Ви кажете «Звіро-іномарки», велосипедам і не можна – з метою запобігання травматизму велосипедистів.
Баба Яга: Що ж, це правильно! А чому ось цей знак показує, що тут живуть індіанці, а їх ні слуху, ні духу?
Поліцейський: Бабусю, індіанці всі в Америці. Цей знак означає, що тут розташований кемпінг – туристи з шатрами, і можна зупинитися на відпочинок.
Баба Яга: А чого це ваші знаки намальовані лише двома кольорами – червоним і синім? Так нецікаво. Треба розмалювати їх усіма кольорами веселки! Щоб був і зелений, і помаранчевий, і жовтий, і фіолетовий. Так гарніше ж буде!
Поліцейський: У кожного знаку свій колір: сині – дозволяють, червоні – забороняють. А якщо їх розфарбувати як Ви пропонуєте – то так і заплутатися можна. Уявіть – мчите Ви на ступі, а дорожні знаки, як веселка, мерехтять. Як Ви під час руху згадаєте, який колір на що вказує?
Баба Яга: Правда твоя. Не додумалась одразу стара. Добре, тоді поясни мені отаке: (показує знак "Обмеження максимальної швидкості"),
чому тут номер моєї хатинки червоним обведено? Що це за обмеження прав на життя порядної бабці?
Поліцейський: То не Вам жити забороняють, то обмежують швидкість транспортних засобів. Якщо Ви бачите знак, на якому зображено цифру у червоному колі, значить швидше вказаної швидкості пересуватися не можна.
Баба Яга: Та ви що? Щось я не бачила, щоб містом зі швидкістю 50 км на годину їздили. Літають швидше за Змія Горинича у молодості!
Поліцейський: Що поробиш! Для того я тут і стою на вулиці, аби порушення фіксувати та порушників навчати.
Баба Яга: Як у вас тут все складно! (сумно зітхає) Втомилася я у вашому місті – додому, у ліс, хочу!
Поліцейський: Не журіться, бабусю – зараз ми Вас доставимо додому у лучшому виді!
З дверей з’являється Вовк із м’ячем
Поліцейський: (свистить у свисток) Пане Вовк, зупиніться! Ви куди?
Вовк: Туди. (прямуючи на сцену за лаштунки)
Поліцейський: Пане, зачекайте!
Вовк: Ну, що ще?! Мені ніколи, я поспішаю! А що трапилося?
Поліцейський: По-перше, ви увірвалися в зал, внесли зміни у хід вистави, а у нас із Бабою Ягою тут дуже серйозна розмова. По-друге, ви порушили правила дорожнього руху.
Вовк: Ти ба! (чухає потилицю) Але ж ми у казці, а в казці усе не за правилами.
Поліцейський: Наша казка якраз про правила.
Вовк: Про які ще там правила?
Поліцейський: Про правила дорожнього руху!
Вовк: Не знаю я про такі. Я зібрався пограти у футбол на дорозі, а ви мені заважаєте. (зникає за ширмою).
Поліцейський: (говорить у рацію)Увага всім! У нашій казці з'явився порушник правил дорожнього руху. Терміново вжити відповідних заходів: затримати порушника та навчити його правилам поводження на дорозі! Особливі прикмети: рудий байкерський костюм, чорний капелюх, великі вуха, довгий сірий хвіст, у лапах футбольний м’яч. Увага-увага, всім постам! Негайно зупинити порушника, поки він під машину не втрапив! (Поліцейський також зникає за ширмою, чути як він повторює повідомлення).
На сцені залишається Баба Яга, наспівуючи пісню на мотив "Маленька країна":
Стоїть за горами, за лісами
Хатка моя стара,
Там павуки снують ночами,
Там страх і темрява.
Правил дорожніх там не знають,
І не виконують їх.
Усі по стежинках там гасають,
Небезпека чигає на всіх.
Приспів:
Навіщо ті правила вчить?
Можна й без них прожить.
Зі знаками цими, діти мої,
Краще вам не дружить!
На сцену вискакує захеканий Вовк із м’ячем.
Вовк: О, привіт, бабуню!
Баба Яга: А, це знову ти, Вовче, не наплигався ще? На тебе разнарядка по всьому місту надійшла.
Вовк: Ото ж, бабуню! За мною женуться, сховай мене!
Баба Яга: Не можу я у місті тобі допомогти – безсилі тут мої чари. Сама, бачиш, поневіряюся, бо ступа зламалася. Але є у мене варіант якраз для тебе!
Вовк: Давай швидше свій «варіант»!
Баба Яга: Ач, який прудкий – швидше йому давай! А де тобі бабусі сказати: «Будь ласка»!
Вовк: Нема коли, поспішаю я!
Баба Яга: А як поспішаєш, то й поспішай собі далі, пане «Поспішака»!
Вовк: Добре-добре! Будь ласка, бабуню, порятуй мене!
Баба Яга: Давно б отак! Старих людей поважати треба! Тримай, від серця одриваю. Та дивись – поверни потім! (урочисто подає Вовку мітлу зі ступи)
Вовк: Ну ти даєш, бабуня, а кажеш, що на пенсії. (Сідає на мітлу, бігає туди-сюди, "вилітає". (звук мітли)
З'являється Поліцейський
Поліцейський: Бабусю, Ви ще тут! Я й забув про Вас! Робота, самі розумієте.
Баба Яга: Так-так, робота не вовк!
Поліцейський: До речі, якраз саме про Вовка промовка – Ви його не бачили?
Баба Яга: Ні, не бачила! Правда, діти? (діти кричать, що вона бачила)
Поліцейський: Я не розумію: хто з вас каже мені правду!
Діти: Ми!
Баба Яга: Я!
Поліцейський: Зізнавайся, бабусю, а то зараз же пройдемо у відділок.
Баба Яга: А що я? Я нічого. Я вам все скажу, тільки пообіцяйте, що ви мене таки додому доставите!
Поліцейський: Обіцяю!
Баба Яга: Я йому позичила свій... автомобіль.
Поліцейський: Який автомобіль? У Вас у самої ступа зламана. Що Ви мене дурите?
Баба Яга: Людоньки, гляньте – мене, чесну Бабу Ягу, підозрюють у брехні! Автомобіль йому дала марки "Мітла березова", пробіг – 200 000, розтаможений, фірма «Кощій-бенц»!
Поліцейський: Так, зрозуміло. (Говорить у рацію). Увага, всім постам! Порушник правил дорожнього руху – Вовк – зник у невідомому напрямку на мітлі. Негайно затримати Вовка, відібрати транспортний засіб, бо в нього немає прав та дозволу на керування! (Звертається до Баби Яги). А вам, Бабусю, теж, я бачу, потрібно дещо пояснити. (Погрожує).
Баба Яга: Ні, ні, не потрібно! Я вже все зрозуміла. Я більше так не буду... А можна мені приєднатися до пошуків порушника? Я обіцяю, що буду чемно себе поводити!
Поліцейський: Ну що, діти, пробачимо Бабу Ягу, повіримо їй цього разу?
Діти: Так!
Поліцейський: Тоді, бабусю, проведи поки що опитування серед населення, чи всі діти знають правила дорожнього руху, а я піду далі Вовка шукати.
Баба Яга: Добре. (Звертається до дітей) Зараз ми разом всі правила вивчимо! Ану, діти, розкажіть старій бабі, що то за звір такий:
1. Всім перехожим він моргає, Очей бо він аж троє має:
І очі в нього, як у мене: Червоне, жовте і зелене. (Світлофор)
2. А просвітіть «темну» старушку, що означає колір кожного ока того світлофора?
Червоне – треба пам'ятати: іти не можна, слід … (чекати)
А жовте блимне – не хвилюйся, уважним будь і … (приготуйся)
Зелене – вітер, дощ чи злива, через дорогу йди … (сміливо)
3. Через села і міста, чорна стрічка пролягла. Починається з порога, скрізь веде тебе … (Дорога)
4. На дорозі звір лежить:
Весь у смужку, ніби спить.
Він у Африці родився,
А у місті нам згодився.
Цього звіра звати "зебра",
В нього є смугасті ребра.
Знає кожний пішохід – це безпечний … (перехід)
5. Маленькі будиночки містом летять.
В будиночках тих пасажири сидять.
Здатні об’їхать вони цілий глобус.
Диво-будиночок зветься … (Автобус)
Баба Яга: Які ми з вами молодці! Скільки цікавого ви мене навчили! А тепер ми закріпимо знання про сигнали світлофора. Коли я показуватиму червоний колір, ви тихенько сидіть на місці, коли жовтий – беріться за руки, коли зелений – тупайте ногами. Правила зрозумілі? Тоді починаємо. (Проводить гру).
Баба Яга: А якщо немає світлофора, то де і як потрібно переходити вулицю?
Спеціально домовлені діти виходять на сцену
1) Щоб дорогу перейти,
Треба знак такий знайти:
"Пішохідний перехід".
2) А якщо відсутній знак,
Треба вам зробити так:
При дорозі зупинитись
І ліворуч подивитись.
3) Бачиш, транспорту немає,
До середини рушаєш.
Є тут лінія чудова,
Незвичайна, розділова.
4) Знов на ній ти зупинись
І праворуч подивись.
Як машини всі пройдуть –
Пішоходу вільна путь.
Виходять під музику.
З'являється Вовк верхи на мітлі.
Вовк: Ох, стомився я за день, Краще б я співав пісень.
Знову тут я опинився,
Бо бензин увесь скінчився.
(Продовжує) Змерз, як ота бурулька! Ноги, руки заніміли. Все! На мітлах більше не літатиму!
Заходить захеканий поліцейський
Поліцейський: От Сіроманець, ніби крізь землю провалився! Опача! На ловця і звір біжить! Постривайте, шановний! Ви мені таки дуже потрібні!
Вовк: (зіщулившись) Навіщо? Я дуже спізнююсь, у мене через 5 хвилин он-лайн трансляція в Інстаграм.
Поліцейський: Ви вчинили злісні порушення правил дорожнього руху (починає загибати пальці, перераховуючи):
- Спроба гратися на проїжджій частині;
- Втеча від представників правоохоронних органів;
- Їзда вулицями міста, без прав і дозволів!
Ви порушили 3 правила дорожнього руху, і тому маєте відповідати за законом.
Вовк: Оце нежданчик! А як це "за законом"?
Поліцейський: А так: за порушення правил Вам потрібно сплатити штраф.
Вовк: Жах який! У мене грошей нема! Що ж робити?
Поліцейський: Ви повинні довести, що знаєте правила дорожнього руху.
Вовк: Оце потрапосик!... (Чухає потилицю).
Поліцейський: Ото ж! А оскільки Ви стверджуєте, що знаєте всі правила – ми вас проекзаменуємо. Готові?
Вовк: (зітхає) Готовий.
Поліцейський: Слухайте уважно перше питання: На який сигнал світлофора можна переходити дорогу?
Вовк: (знаками благаючи про допомогу у дітей) На жовтий...?
Діти: На зелений!
Поліцейський: З цим завданням Ви, пане Вовче, не впоралися. Слухайте наступне: у якому місці можна переходити проїжджу частину?
Вовк: У темному? (прохає про допомогу у дітей)
Діти: Неправильно! (дають вірні відповіді)
Поліцейський: Наступне запитання: де можна їздити на велосипеді?
Вовк: У лісі, в парках, скверах.
Баба Яга: (вигукує) На спортивному майданчику, у дворі.
Поліцейський: Правильно, молодці! А чи можна на велосипеді перетинати пішохідний перехід?
На сцену на велосипеді заїжджає Кощій. Лунає звук клаксону й гальм. Кощій звалюється з велосипеда
Поліцейський: Так, ще одного казкового героя до нас занесло. Шановний пане, Ви порушили правила дорожнього руху! Чому Ви їхали пішоходним переходом на велосипеді?
Кощій: Я тільки тáк і роблю!
Поліцейський: Дозвольте поцікавитися, чому Ви так робите? Адже перед пішохідним переходом кожен велосипедист зобов’язаний зупинитися і перетнути «Зебру» як звичайний пішохід!
Кощій: Ну, так я завжди поспішаю. Чого мені ото витрачати свій час на те, щоб злізти з велосипеду, а потім знову залазити, розганятися… А так я швиденько проскочу той перехід і все!
Поліцейський: А Ви не думали, що водії можуть не побачити, як Ви вискакуєте стрімголов на перехід, та збити Вас?
Кощій: (чухає потилицю) Про це я якось і не подумав! Як такий «расклад», то тепер я завжди буду злазити з велосипеда і перетинати «Зебру» пішки. Дуже хочеться ще пожити!
Поліцейський: Ну, нарешті я бачу, що ви запам'ятали найпростіші правила дорожнього руху.
Вовк, Баба Яга і Кощій: (разом) І не тільки запам'ятали, а й зобов'язуємося їх завжди виконувати!
Всі: Суворі правила дорожні,
Та без них прожить не можна!
Вовк: Хто сів за кермо – не спіши, будь уважний,
На знаки дорожні в дорозі зважай.
Ти правил безпеки, водій, не порушуй,
Про тих, хто довкола, завчасно подбай!
Баба Яга: Дітям про безпеку слід турбуватись,
Дорога – не місце малятам для гри!
Вам змалку потрібно теж правила знати,
Аби не траплялось із вами біди!
Кощій: Здоров’я усім: водіям й пішоходам!
В здоровому тілі – здоровий вам дух!
Щасливих доріг вам усім ми бажаєм,
Усі разом: Бо ми – за безпечний дорожній рух!
Лунає фінальна пісня
Ідея сценарію і деякі фрагменти
запозичено у «Департамент культури, туризму,
національностей та релігій
Запорізької обласної державної адміністрації
Комунальний заклад
"Запорізька обласна бібліотека для дітей "Юний читач"
Запорізької обласної ради.
Автор діалогів:
Большакова Ю. А.
Немає коментарів:
Дописати коментар