Є територія, оточена негативом. А Територія, оточена негативом називається – територією щастя. І ця «територія
щастя» називається – «школа».
Як
це не парадоксально звучить, а діти тікають з дому на територію щастя і радості – у
школу. Бо це єдине місце на землі, де їм воля. Там, на «території щастя» їм
нічого не можуть зробити, їм нічого не загрожує. Це – територія повної свободи
і безкарності,
адже в школі не мають право їм НІЧОГО заподіяти! Не мають права іх торкнутися, обізвати (чи то більше – вдарити!), налаяти, принизити, змусити, голосно назвати їх ім*я, штовхнути, косо глянути, подумати…
На території щастя і радості їх тільки хвалять і мотивують. Діти збігають у школу, бо це єдине місце на землі,
де можна валувати, стрибати, танцювати, сміятися, ігнорувати, бісити, розмовляти вголос, демонстративно грати на мобілках, вести себе як заманеться,
розвивати свої творчі здібності і почуватися потрібними і любимими. Парадокс сучасного
життя – територія радості…
Така моя думка... А що думаєте Ви?
Немає коментарів:
Дописати коментар