Вірші будуть оновлюватися. Слідкуйте за новими статтями і шукайте список віршів на сторінці "Усі статті"
Я – Чорнобиль.
30 лет Чернобыльськой трагедии.
Злі язики вбивають душу.
Мій рідний край дає мені крила!
«Нацгвардієць Коти-Горошко»
Кремлівський Чорт піймав Чортятко,
Бо щеміла йому згадка,
Що отой малий падлюка
Так підставив його з «Буком»!
Виставивши вперед роги,
Він Чортя схопив за ноги.
Довго лаявся, кричав,
Плакав, матюкавсь, стогнав,
Бив Чортя об землю попой,
Кляв із ним усю Європу.
В хмарку врешт перетворив,
В Укропстан летіть звелів:
- Набереш у річці Мокші
Ти отруйної води,
І поллєш Укропам клятим
Всі городи і сади!
Хай потруяться, нарешті,
Ненависнії Хохли!
А не зробиш, присягаю –
Всіх чортів понапрягаю,
А тебе, мала паскуда,
Гірькою зроблю! Знать будеш,
Як небезпечно, куций тхір,
Чорту йти наперекір!
І Чортя погарцювало,
Мертвої води набрало,
Ледь доперло до Хохлів
І залляло цілий двір.
Спалахнула Земля східна
Вкрилась шрамами огидно.
Все, куди отрута впала,
Почорніло і пропало.
І Земля чаїним криком зойкнула: «Ой, сину, лихо!
Вбережи мене і захисти!»
Мати вийшла із іконним ликом:
«Йди, синочку. Хто ж, коли не ти!»
І герой славетний запорозький
Встав на бій – козак Коти-Горошко.
Він покликав Верни-Дуба,
Щоб Чортяці вмазать в зуби.
Крути-Вуса поґукав,
Щоб він Чортеня впіймав.
Швидко велетні з'явились.
Рідної Землі вклонились.
Озирнули мертву землю:
- Відповідь тримати Крéмлю! –
Мовив грізно Верни-Дуб
І підняв столітній дуб.
- Що ж, Чортяка Двоголова,
Підеш на засмажку плова!
За брехню, за кров, за зраду,
За поцупленую владу,
За сплюндрованую землю,
Вік нема тобі прощення!
Зачаївшись під палаткой,
Крути-Вус схопив Чортятко.
Малий Біс аж затремтів:
- То не я! То Чорт звелів!
Він грозивсь мене навіки
Зачаклувать у Гірьку-Дику.
Відпустіть мі, козаченьки!
Я вас проведу тихенько
До чортячого кубла,
Й викурим його з Кремля!
То не хмара з півдня суне,
Блискавки мигтять Перуна!
Горошкó, Вус й Верни-Дуб
Йдуть вершить священний суд.
І тремтить куцúй хламидник,
Учепившись в зірку мідну.
В паніці чортяче царство.
Вже спаковане багатство,
Шваль готова «кігті рвать» -
Щоби «спини лікувать».
Набрана з Дніпра водиця
Бризнула в чортячі лиця.
Аж отрута зашипіла,
Пики враз розворотило,
Скрєпський мир одраз розпух.
Пер від нього смердний дух.
Ледь провітрилось довкілля
Забуяла земля зіллям.
Сонця прóміння ясне
Випалило все лихе.
Жовті соняхи розквітли,
Небо блиснуло блакиттю.
Згинула нечиста сила.
Ожила Украйна мила!
На сторожі стали дружно
Коти-Горошкó і друзі.
Лихим намірам здійсниться
Не дасть Дніпра жива водиця.
Все лихе навіки згине!
Мордор поглине безодні могила.
І забуяє живлюще життя –
Жовто-блакитне щасливе буття!
Немає коментарів:
Дописати коментар